1 Івана 5 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Огієнка → Под редакцией Кулаковых

Кожен, хто вірує, що Ісус — то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.

Всякий, кто верит, что Иисус — Мессия, от Бога рожден; и всякий, кто Родившего любит, любит [и] дитя Его.1

Що ми любимо Божих дітей, дізнає́мося з того, коли любимо Бога і Його заповіді доде́ржуємо.

О том, что в самом деле любим детей Божьих, узнаём из того, что любим Бога и заповеди Его соблюдаем.

Бо то любов Божа, щоб ми доде́ржували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.

Ведь любить Бога и значит соблюдать Его заповеди. А заповеди Его не тяжки,

Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, — віра наша.

ибо всё, от Бога рожденное, одерживает верх над миром. И всякая такая победа над миром — победа веры нашей.

А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус — то Син Божий?

Не тот ли побеждает мир, кто верит, что Иисус — Сын Божий?

То Той, що прийшов був водою та кров'ю, — Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух — то правда.

Вот Кто пришел водой крещения и кровью распятия 2 — Иисус Христос; не одной лишь водой пришел, но водою и кровью; Дух тому свидетель, а Дух ведь сама истина.

Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє — Одно.

Итак, три есть свидетеля:3

І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє — в одно.

Дух, вода и кровь — и в свидетельстве своем эти три едины.

Коли ми приймаємо сві́дчення лю́дське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким сві́дчив про Сина Свого́.

Если свидетельство людей принимаем, то еще больше верим свидетельству Божию, тому свидетельству, которое Бог Сам дал о Сыне Своем.

Хто вірує в Божого Сина, той сві́дчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог сві́дчив про Сина Свого́.

Кто верит в Сына Божьего, в себе самом несет4 это свидетельство. Кто же Богу не верит, тот лжецом Его выставляет, не принимая5 свидетельства, которое дал Бог о Сыне Своем.

А це сві́дчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це — у Сині Його.

Вот это свидетельство: Бог вечную жизнь дал нам, и жизнь эта — в Сыне Его.

Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.

Кто верою Сына обрел, тот жизнь обрел; а кто отвергает Сына Божьего, тот отвергает жизнь.

Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я́ Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.

Я написал всё это вам, верующим во имя Сына Божия, чтобы знали вы, что обрели вы жизнь вечную.

І оце та відвага, що ми маємо до Нього, — що коли чого просимо згі́дно волі Його, то Він слухає нас.

Мы смело обращаемся к Нему в уверенности, что Он слышит нас, о чем бы ни просили мы Его, сообразуясь с волей Его.

А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що оде́ржуємо те, чого просимо від Нього.

И если знаем, что Он слышит нас, когда мы просим Его о чем-либо, знаем и другое: стоит попросить у Него что-то — оно уже наше.

Коли хто бачить брата свого́, що грішить гріхом не на смерть, нехай мо́литься за нього, — і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, — не про нього кажу́, щоб молився.

Если увидит кто из вас брата своего, грех совершающего, но не к смерти ведущий грех, пусть молится за него, и Бог даст ему жизнь. Но это только тех касается, кто согрешает грехом, не к смерти ведущим. Есть смертный грех: не такой я имею в виду, говоря, чтобы вы молились.

Усяка неправда — то гріх. Та є гріх не на смерть.

Хотя всякая неправда6 — грех, однако не всякий грех к смерти ведет.

Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, — бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.

Рожденный от Бога, как нам известно, не грешит, ибо хранит его Сын Божий,7 и лукавый не смеет прикасаться к нему.

Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.

О себе мы знаем, что от Бога мы. А весь мир — во власти дьявола.8

Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він — Бог правдивий і вічне життя!

Но знаем также, что Сын Божий, когда приходил, даровал нам разумение, чтобы познали мы Истинного. И вот мы — в Нем, в Истине самой,9 и в Сыне Его, Иисусе Христе. Он есть истинный Бог и жизнь вечная.

Ді́тоньки, — бережіться від і́долів! Амі́нь.

Бегите ложных богов, дети мои.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: [и] рожденного (или: Рожденного) от Него.

6 [2] — Некот. рукописи добавляют: и Духом (Святым).

7 [3] — Некот. рукописи добавляют: на небе: Отец, Слово и Святой Ду х; и эти три — едины (между собой), и три свидетельствуют на земле; эти слова отсутствуют во всех древних рукописях 1Ин.

10 [4] — В некот. рукописях: в Нем имеет.

10 [5] — Букв.: потому что не уверовал.

17 [6] — В знач. «неправедное поведение и несправедливость по отношению к людям».

18 [7] — Букв.: Тот, Кто был рожден от Бога, хранит его. Греч. текст дает основание считать, что здесь идет речь о воплощении Христа ради спасения людей. В некот. рукописях: тот, кто был рожден от Бога, хранит себя.

19 [8] — Букв.: лежит во злом.

20 [9] — Букв.: мы — в Истинном.

« 4 глава 1 глава »