Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Перевод Еп. Кассиана

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

Первую книгу, Феофил, составил я о всём, что с самого начала делал и чему учил Иисус,

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

до того дня, когда Он был вознесён, дав Духом Святым повеления апостолам, которых Он избрал,

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

которым Он и показал Себя живым, по страдании Своем, со многими доказательствами, сорок дней являясь им и говоря о Царстве Божием.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

И, за трапезою, Он повелел им не отлучаться из Иерусалима, но ждать обещанного Отцом: о чем вы слышали от Меня.

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

Ибо Иоанн крестил водою, вы же будете крещены Духом Святым, по истечении немногих этих дней.

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Итак, собравшись вместе, они спрашивали Его: Господи, не в это ли время восстанавливаешь Ты Царство Израилю?

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

И Он сказал им: не вам знать времена и сроки, которые Отец установил Своею властью.

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

Но вы примете силу, когда найдет Святой Дух на вас, и вы будете Моими свидетелями и в Иерусалиме, и во всей Иудее и Самарии, и до предела земли.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

И сказав это — пока они смотрели — Он был поднят, и облако скрыло Его из глаз их.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

И как взоры их были устремлены к небу, во время Его отшествия, вот два мужа предстали им в одеяниях белых,

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

и сказали: мужи Галилейские, что вы стоите, глядя на небо? Этот Иисус, вознесённый от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его отходящим на небо.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Тогда возвратились они в Иерусалим с горы, называемой Елеон, которая находится близ Иерусалима в расстоянии субботнего пути.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

И когда они вошли, то поднялись в горницу, где пребывали, как Петр так и Иоанн, и Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда Иаковлев.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

Все они были единодушны в постоянной молитве с женщинами и с Мариам, Матерью Иисуса, и с братьями Его.

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

В эти дни, встав посреди братьев, Петр сказал (а собравшихся в большом числе было около ста двадцати человек):

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

Мужи братья, надлежало исполниться Писанию, в котором Дух Святой предсказал устами Давида об Иуде, ставшем проводником для взявших Иисуса,

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

потому что он был сопричислен к нам и получил жребий этого служения.

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

(Он приобрел землю из цены злодеяния и, упав головой вниз, расселся, и выпали все внутренности его.

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

И стало это известным всем живущим в Иерусалиме, так что земля та названа на их собственном наречии Акелдама, то есть земля крови).

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

Ибо написано в книге Псалмов: «Да будет двор его пуст, и да не будет живущего в нем», и: «должность его да примет иной».

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

Итак, надлежит, чтобы один из мужей, вместе с нами ходивших всё то время, когда жил среди нас Господь Иисус,

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

начиная от крещения Иоаннова до того дня, когда Он был вознесён от нас, — стал вместе с нами свидетелем воскресения Его.

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

И поставили двоих: Иосифа, называемого Варсавой, который был прозван Иустом, и Матфия.

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

И помолились и сказали: Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи, кого Ты избрал, из этих двух одного,

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

принять место этого служения и апостольства, от которого отпал Иуда, чтобы пойти в свое место.

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

И дали им жребии. И пал жребий на Матфия, и он был сопричислен к одиннадцати апостолам.

« 21 глава 2 глава »