1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Перевод Еп. Кассиана

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

Павел, волею Божиею призванный апостол Христа Иисуса, и Сосфен брат,

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

церкви Божией, находящейся в Коринфе, освященным во Христе Иисусе, призванным святым, со всеми, призывающими во всяком месте имя Господа нашего Иисуса Христа, их Господа и нашего, —

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

Благодарю всегда за вас Бога; за благодать Божию, данную вам во Христе Иисусе,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

потому что вы всем обогащены были в Нем: всяким словом и всяким познанием,

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

поскольку свидетельство Христово было утверждено в вас,

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

так что вы не имеете недостатка ни в каком даровании, ожидая откровения Господа нашего Иисуса Христа,

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Который и утвердит вас до конца безупречными в день Господа нашего Иисуса Христа.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Верен Бог, Которым вы были призваны в общение Сына Его, Иисуса Христа, Господа нашего.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Призываю вас, братья, именем Господа нашего Иисуса Христа, чтобы вы все говорили одно и то же, и не было между вами разделений, но чтобы вы прочно были в одном и том же умонастроении и в тех же мыслях,

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

Ибо от домашних Хлои стало мне известно о вас, братья, что между вами есть споры.

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Говорю я о том, что каждый из вас говорит: я Павлов, а я Аполлосов, а я Кифин, а я Христов.

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Неужели разделился Христос? Разве Павел был распят за вас? Или во имя Павла вы были крещены?

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

Благодарю Бога, что я никого из вас не крестил, кроме Криспа и Гаия,

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

чтобы кто не сказал, что во имя мое вы были крещены.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Крестил же я и дом Стефанаса. Больше я не знаю, крестил ли я кого другого.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Ибо не послал меня Христос крестить, но благовествовать, не в премудрости слова, чтобы не упразднён был крест Христов.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Ибо слово о кресте для погибающих есть безумие, для нас же, спасаемых, есть сила Божия.

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Ибо написано: Погублю мудрость мудрецов, и разум разумных отвергну.

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Где мудрец? Где книжник? Где совопросник века сего? Не обратил ли Бог мудрость мира в безумие?

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

Ведь поскольку мир своей мудростью не познал Бога в премудрости Божией, — благоугодно было Богу безумием проповеди спасти верующих.

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

Ибо и Иудеи требуют знамений, и Еллины ищут мудрости,

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

мы же проповедуем Христа распятого, для Иудеев соблазн, а для язычников безумие,

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

для самих же призванных, как Иудеев, так и Еллинов, Христа — Божию силу и Божию премудрость,

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

потому что безумное Божие мудрее людей, и немощное Божие сильнее людей.

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

Ибо смотрите, братья, на призвание ваше: не много мудрых по плоти, не много сильных, не много благородных.

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

Но безумное мира избрал Бог, чтобы посрамить мудрых, и немощное мира избрал Бог, чтобы посрамить сильное,

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

и безродное мира и уничиженное избрал Бог, и не-сущее, чтобы упразднить сущее,

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

дабы не похвалилась пред Богом никакая плоть,

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

Но от Него — вы во Христе Иисусе, Который стал премудростью для нас от Бога, и праведностью и освящением и искуплением,

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

чтобы, как написано: хвалящийся да хвалится Господом.

« 16 глава 2 глава »