2 Хронік 1 глава — Переклад Огієнка → Толкование Далласской семинарии

Друга книга хроніки
Переклад Огієнка → Толкование Далласской семинарии

¹ І зміцнився Соломо́н, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та ви́соко звели́чив його.

² І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до су́ддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голі́в ба́тьківських родів.

³ І пішли Соломон та ввесь збір із ним до па́гірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.

⁴ Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де пригото́вив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.

⁵ А мідяно́го же́ртівника, що зробив був Веселії́л, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.

⁶ І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний же́ртівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопа́лень.

⁷ Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: „Зажадай, чого дати тобі!“

⁸ І сказав Соломон до Бога: „Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість ньо́го.

⁹ Тепер, Господи, Боже, нехай буде ви́повнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настанови́в мене царем над народом числе́нним, як порох землі.

¹⁰ Дай тепер мені мудрість та знання́, щоб умів я вихо́дити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій наро́д?“

¹¹ І сказав Бог до Соломона: „За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання́, щоб судити народ Мій, над яким Я настанови́в тебе царем,

¹² то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було́ між царями перед тобою, і по тобі не бу́де таких!“

¹³ І прийшов Соломон із па́гірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.

¹⁴ І зібрав Соломон колесни́ць та верхівці́в, — і було в нього тисяча й чотири сотні колесни́ць та дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.

¹⁵ І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов камі́ння, а ке́дрів зібрав, щодо числе́нности, як сикомо́р, що в Шефелі.

¹⁶ А ко́ней, що були в Соломона, приво́дили з Єгипту та з Кеве; царські купці́ купували їх з Кеве.

¹⁷ І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесни́цю за шість сотень срібла, а коня — за сотню й п'ятдесят. І так вони виво́зили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.

¹⁸ І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царськи́й для се́бе.

Толкование Далласской семинарии

I. Царствование Соломона (главы 1−9)

А. Мудрость и процветание Соломона (глава 1)

2Пар 1:1−6. С самого начала своего правления Соломон установил твердый контроль над всем царством. Это оказалось возможным, потому что Бог… был с ним и благословлял его.

Мы читаем о том, что царь и вожди Израиля отправились в паломничество в Гаваон — к скинии собрания, чтобы совершить жертвоприношения на медном жертвеннике, сделанном Веселеилом (Исх 31:11) под руководством Моисея (Исх 38:17); этот жертвенник все еще оставался в Гаваоне (1Пар 16:39−40; Исх 38:1−17). Ковчег Божий, однако, уже находился в Иерусалиме, перенесенный туда из Кириаф-Иарима Давидом («Перемещения ковчега завета»; 1 Дар. 6).

Вознеся Господу тысячу всесожжения, Соломон и вожди народа тем заявили о своей преданности Ему (стих 6).

2Пар 1:7−13. И в ответ Бог… явился… Соломону… в ту же ночь (очевидно, во сне; сравните 3Цар 3:5) и предложил царю просить у Него, что он захочет. Сознавая свою молодость и неопытность (1Пар 22:5; 29:1), Соломон не был уверен в своей способности править народом столь же многочисленным (по его выражению), как пыль на земле (сравните Быт 13:16, где схожий образ употреблен Самим Богом), над которым его, однако, воцарил Господь. И вот для того, чтобы ему успешно управлять сим народом (стих 10), Соломон просит у Бога премудрость (евр. хокмах подразумевает проницательность, интуицию и рассудительность) и знание (мадда означает практические познания и умение, необходимые для совершения повседневных дел).

Бескорыстный характер Соломоновой просьбы побудил Бога обещать ему не только просимое им, но и гораздо больше: богатство… и славу, каких не знал и не узнает никто другой из царей Израиля (стихи 11−12; сравните 1Пар 29:25).

2Пар 1:14−17. В подтверждение верности Господа данному Им обещанию летописец перечисляет все то, что свидетельствовало о «материальных благословениях» царя Соломона свыше. У него было: тысяча четыреста колесниц и двенадцать тысяч всадников (впрочем, употребленное здесь слово парасим, переведенное как «всадников», может означать и «коней»), которые находились в колесничных городах (сравните 3 Дар. 9:19) и… в Иерусалиме. Не представляется возможным установить, какие именно города были «колесничными», хотя предполагают (на основании 3Цар 9:15), что это были Гацор, Газер и Мегиддо.

Прибегая к гиперболе, летописец утверждает, что серебро и золото уподобились в царствование Соломона простым камням, а кедр ценился не больше древесины фиговых деревьев, в обилии произраставших в низменных местах западных предгорий.

Кроме того, Соломон с большой выгодой для себя ввозил в Израиль упомянутых коней и колесницы. Он ввозил их из Египта (и, может быть, из Малой Азии), а также из Кувы (предполагают, что речь идет о Киликии, располагавшейся в южной части современной Турции). За колесницу Соломон платил около 8, а за коня около 2 кг серебра. Часть коней и колесниц он оставлял для себя, а часть перепродавал царям Хеттейским и… Арамейским.

С какого-то момента Соломон, очевидно, забыл, о предостережении будущим царям Израиля, содержащимся во Втор 17:16−17, чтобы не обзаводились чрезмерный количеством коней, серебра и золота, ибо в накопительстве такого рода — угроза соблазна больше полагаться на богатство и связанное с ним могущество, чем на Господа Бога.