Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Огієнка → Перевод Десницкого

 
 

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,
 
Я, Павел, раб Христа Иисуса, призван быть апостолом, избран возвещать Божье Евангелие,

яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,
 
предсказанное в священных Писаниях пророками.

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
 
Оно возвещает о Сыне Божьем: по плоти он потомок Давида,

і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
 
а что Он — Сын Божий, показало действие духа святости и воскресение из мертвых Господа нашего Иисуса Христа.

що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,
 
От него мы приняли благодать и апостольство, чтобы во всех народах люди принимали веру в Него,

між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —
 
в том числе и вы, кто призван Иисусом Христом.

усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
 
Итак, я приветствую всех тех в Риме, кто возлюблен Богом, кто призван и свят: благодать и мир вам от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
 
Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, ведь вера ваша известна по всему миру.

Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,
 
Я служу Богу всем своим духом ради Евангелия Его Сына, и Он мне Свидетель: я непрестанно помню о вас

і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.
 
и в моих молитвах всегда прошу, чтобы было мне дано вас благополучно посетить, если Богу это угодно.

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,
 
Стремлюсь повидаться с вами и поделиться духовным даром, чтобы вас укрепить,

цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.
 
а точнее — чтобы нам взаимно утешиться верой: мне вашей, а вам — моей.

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.
 
Не стану скрывать от вас, братья: вот уже сколько раз хотел я отправиться к вам, чтобы увидеть плоды своего служения у вас, как и у других народов. Но еще остаются к тому препятствия.

А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
 
А я в долгу перед эллинами и варварами, перед мудрецами и невеждами,

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
 
и, конечно же, очень бы желал проповедовать Евангелие и вам — тем, кто в Риме.

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.
 
А Евангелия я не стыжусь, в нем — сила Божья во спасение всякому верующему, сперва иудею, а потом и язычнику.

Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.
 
В Евангелии открывается праведность Бога — от веры и ради веры! — как и написано: «праведный жив будет верой».

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,
 
Это ведь очевидно: люди попирают истину нечестием, но Бог с небес покарает всякое людское нечестие и неправду.

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
 
Людям известно всё, что только может быть известно о Боге, ведь Он сам это им открыл.

Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,
 
А что невидимо — как Его вечная сила и божественность, — то от создания мира открывается человеку в размышлении о сотворенном Богом мире. Так что нет у людей оправдания:

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.
 
познав Бога, они не воздали Ему как Богу славу и благодарность, но предались пустым рассуждениям, их неразумные сердца погрузились во мрак.

Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,
 
Называя себя мудрецами, они поглупели,

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.
 
славу нетленного Бога променяли на идолов в виде тленных людей, птиц, зверей и пресмыкающихся.

Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
 
Потому и Бог позволил им оставаться в нечистоте, такой желанной для них, и они сами оскверняли собственные тела.

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.
 
Они променяли истину Божью на ложь, они поклонялись и служили сотворенным вещам вместо Творца — благословен Он вовеки, аминь!

Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.
 
Из-за этого Бог оставил их на волю постыдных страстей. Их женщины ударились в разврат, к тому же противоестественный,

Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.
 
и точно так же мужчины ложились уже не с женщинами, их страстно тянет друг ко другу. Мужчины вступали в позорную связь с мужчинами — так они сами заслуженно наказывали себя за отступничество.

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.
 
Они не видели пользы в познании Бога — и Бог позволил им творить непотребства, каких они сами безрассудно пожелали.

Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,
 
Вот что у них в изобилии: всякая неправда, злодейство, жадность и порок, зависть, убийство, вражда, ложь, коварство и сплетня,

обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,
 
ругань, богохульство, гордость и надменность. В злых делах они изобретательны, родителям непокорны;

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.
 
они неразумны, ненадежны, безжалостны и беспощадны.

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
 
Зная, что такие дела достойны смертного приговора от Бога, они не только сами так поступают, но и других подговаривают.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.