Галатів 1 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Переклад Огієнка → Перевод Десницкого

Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

Я, Павел, стал апостолом не по выбору людей и не по их воле, но по воле Иисуса Христа и Бога Отца, Который Его воскресил из мертвых.

і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:

Вместе со всеми братьями говорю церквам Галатии:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа,

що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, —

Который отдал жизнь во искупление наших грехов, чтобы избавить нас от нынешнего порочного мира. Такова воля Бога и Отца нашего —

Йому слава на віки́ вічні, амі́нь!

Ему слава во веки веков, аминь.

Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,

Христос призвал вас Своей благодатью, но вы, к моему удивлению, так скоро покидаете Его ради иного «евангелия».

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.

А впрочем, иного нет — есть только люди, которые смущают вас, стремясь извратить Христово Евангелие.

Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!

Но если бы мы сами или даже ангел с неба стал возвещать вам иное «евангелие», чем возвестили мы прежде — ответом пусть будет анафема.

Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!

Мы это уже говорили, и снова повторю: если кто будет возвещать вам не то Евангелие, которое вы приняли, тому — анафема!

Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.

У кого я ищу одобрения — у людей или у Бога? Может, стремлюсь понравиться людям? Если бы я стремился понравиться людям, то не был бы рабом Христовым.

Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.

Хочу, чтобы вы знали, братья: Евангелие, которое я возвестил — не человеческое изобретение.

Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.

Не человек мне его передал, не человек ему научил — его мне открыл Иисус Христос.

Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.

Вы же слышали, как я следовал иудейской религии, когда изо всех сил гнал и губил церковь Божью.

І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.

Что до иудейской религии — в ней я усердствовал больше многих сверстников и соплеменников, следовал отеческим своим преданиям с чрезмерной ревностью.

Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав

Но Бог избрал меня от чрева матери и призвал Своей благодатью. По Своей благой воле

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,

Он открыл мне Своего Сына, чтобы я возвещал Его Евангелие среди народов, и я не стал тогда советоваться со смертными людьми.

і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.

Я не пошел в Иерусалим к тем, кто стал апостолами прежде меня, но отправился в Аравию и затем возвратился в Дамаск.

По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Потом, спустя три года, я пошел в Иерусалим познакомиться с Петром и пробыл у него дней пятнадцать.

А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Никого другого из апостолов я не видел, разве только Иакова, брата Господня.

А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

И в том, что я вам пишу, Бог свидетель, нет обмана.

Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.

Затем я отправился в провинции Сирию и Киликию,

Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, —

а в Христовых церквях Иудеи лично меня не знали.

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.

Они только слышали: тот, кто прежде их гнал и губил евангельскую веру, теперь ее проповедует —

І сла́вили Бога вони через мене!

и за меня прославляли Бога.

« 13 глава 2 глава »