2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Огієнка → Перевод Десницкого

Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

Павел, по воле Божьей ставший апостолом Христа Иисуса, чтобы возвещать о той жизни, которую Он нам обещал во Христе Иисусе —

до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

Тимофею, возлюбленному сыну. Благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего!

Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

Продолжая дело моих предков, я добросовестно служу Богу и благодарю Его, когда днем и ночью непрестанно вспоминаю тебя в молитве.

Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

Желанная встреча с тобой наполнила бы меня радостью. Я ведь помню о твоих слезах,

Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

не забываю и о непритворной вере, которая есть у тебя: прежде жила она в бабушке твоей Лоиде и в матери Эвнике — я уверен, что живет она и в тебе.

З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

Именно поэтому я напоминаю тебе: ты получил Божий дар, когда я возложил тебе на голову руки — поддерживай этот огонь!

Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

Ведь не духом страха наделил нас Бог, но духом силы, любви и благоразумия.

Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

Так что не стыдись свидетельствовать ни о Господе нашем, ни обо мне, Его узнике. Раздели мои страдания за Евангелие — и Бог придаст тебе сил.

що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

Он спас нас и обратил к нам Свой святой призыв, но не по нашим заслугам, а по Собственному замыслу и по благодати, которую даровал нам во Христе Иисусе прежде всех веков и времен,

А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

а открыл только теперь, когда явился Спаситель наш Христос Иисус. Он уничтожил смерть и зажег евангельский свет нескончаемой жизни —

що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

и я поставлен вестником, апостолом и учителем, несущим эту весть.

З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

Вот потому я и терплю такие страдания, но стыдиться мне нечего: знаю, Кому доверился. Я вручил Ему свой залог и уверен, что Он способен его сохранить до Последнего Дня.

Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

С верой и любовью во Христе Иисусе я преподал тебе образец здравого учения —

Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

сохраняй же этот благой залог силой Духа Святого, живущего в нас.

Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

Ты знаешь, что все в провинции Асия от меня отвернулись, и Фигел с Гермогеном в том числе.

Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

Да будет милостив Господь к дому Онесифора, он часто ободрял меня, не стыдясь того, что я узник,

А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

а когда он оказался в Риме, то спешно меня разыскал.

хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

Пусть Господь будет к нему милостив в Последний День (а как он помог нам в Эфесе, ты знаешь лучше меня)!

« 6 глава 2 глава »