Єремії 1 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Слова́ Єремі́ї, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анато́ті, у Веніяминовому кра́ї,

Слово Божие, еже бысть ко иеремии сыну хелкиеву от священник, иже обиташе во анафофе, в земли вениаминове,

що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння.

якоже бысть слово Господне к нему, во дни иосии сына амоса царя иудина, в третиенадесять лето царства его,

І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці.

и бысть во дни иоакима сына иосии царя иудина, даже до первагонадесять лета седекии сына иосии царя иудина, даже до пленения Иерусалимскаго в месяц пятый.

„І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:

И бысть слово Господне ко мне глаголя:

Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!

прежде неже мне создати тя во чреве, познах тя, и прежде неже изыти тебе из ложесн, освятих тя, пророка во языки поставих тя.

А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!

И рекох: о, сый Владыко Господи, се, не вем глаголати, яко отрок аз есмь.

Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́.

И рече Господь ко мне: не глаголи, яко отрок аз есмь, ибо ко всем, к нимже послю тя, пойдеши, и вся, елика повелю тебе, возглаголеши:

Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!

не убойся от лица их, яко с тобою аз есмь, еже избавити тя, глаголет Господь.

І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої!

И простре Господь руку свою ко мне и прикоснуся устом моим, и рече Господь ко мне: се, дах словеса моя во уста твоя:

Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!

се, поставих тя днесь над языки и над царствы, да искорениши и разориши, и расточиши и разрушиши, и паки созиждеши и насадиши.

І було мені слово Господнє, гово́рячи: Що́ ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдале́ву галу́зку.

И бысть слово Господне ко мне глаголя: что ты видиши иеремие? и рекох: жезл ореховый (аз вижду).

І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно.

И рече Господь ко мне: благо видел еси, понеже бдех аз над словесы моими, еже сотворити я.

І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь.

И бысть слово Господне вторицею ко мне глаголя: что ты видиши? И рекох: коноб поджигаемый (аз вижду) и лице его от лица севера.

І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі.

И рече Господь ко мне: от лица севера возгорятся злая на всех обитающих на земли,

Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х.

зане се, аз созову вся царства земная от севера, рече Господь и приидут и поставят кийждо престол свой в преддвериих врат Иерусалимских и на всех стенах окрест его и на всех градех иудиных:

І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук.

и возглаголю к ним с судом о всяцей злобе их, како оставиша мя и пожроша богом чуждим и поклонишася делом рук своих.

А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!

Ты же препояши чресла твоя, и востани и глаголи к ним вся, елика заповедаю тебе: не убойся от лица их, ниже устрашися пред ними, яко с тобою есмь, еже избавити тя, глаголет Господь:

Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі.

се, положих тя днесь аки град тверд и в столп железный, и аки стену медяну, крепку всем царем иудиным и князем его, и священником его и людем земли:

І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“

и ратовати будут на тя и не премогут тя, понеже с тобою аз есмь, да избавлю тя, рече Господь.

« 66 глава 2 глава »