Авдія 1 глава

Книга пророка Овдія
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!

Видение авдиино: сия глаголет Господь Бог идумеи: слух слышах от Господа, известие во языки посла: востаните, и востанем на ню ратию.

Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.

Се, мала дах тя во языцех, безчестен ты еси зело.

Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?

Презорство сердца твоего воздвиже тя живущаго в пещерах каменных: возвышаяй храмину свою, глаголяй в сердцы своем: кто мя свержет на землю?

Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!

Аще вознесешися якоже орел и аще положиши гнездо твое среде звезд, и оттуду свергу тя, глаголет Господь.

Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?

Аще бы татие влезли к тебе, или разбойницы нощию, камо бы повержен был еси? еда не украли бы доволных себе? или аще бы объемлющии виноград влезли к тебе, еда бы не оставили гроздия?

Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!

Како оыскася исав, и взята быша сокровенная его?

Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!

Даже до предел испустиша тя: вси мужие завета твоего сопротивишася ти, премогоша тя мужие мирницы твои: (ядущии с тобою) положиша лесть под тобою, несть смысла в них.

Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?

В той день, глаголет Господь, погублю премудрыя от идумеи и смысл от горы исавовы:

І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.

и убоятся воини твои, иже от феман, да отимется человек от горы исавовы.

Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.

Посечения ради и нечестия, еже на брата твоего иакова, покрыет тя студ, и отвержен будеши во век.

Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

От негоже дне сопротивился еси во дни пленяющих иноплеменников силу его, и чуждии внидоша во врата его и о Иерусалиме вергоша жребия, и ты был еси яко един от них.

І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.

И да не презриши дне брата твоего в день чуждих, и да не порадуешися о сынех иудиных в день погибели их, и да не велеречиши в день скорби:

І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!

и не входи во врата людий моих в день болезни их, и не презри и ты сонма их в день потребления их, и не совещайся на силу их в день погибели их:

І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!

ниже настой на исходы их потребити избегающыя их, ниже заключай бежащыя их в день скорби.

Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!

Понеже близ день Господень на вся языки: якоже сотворил еси, сице будет ти, воздаяние твое воздастся на главу твою.

Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.

Понеже якоже еси пил на горе моей святей, испиют вси языцы вино, испиют и снидут, и будут яко не бывшии.

А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.

В горе же сиони будет спасение, и будет свята: и наследят дом иаковль наследивших я.

І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.

И будет дом иаковль огнь, дом же иосифов пламень, а дом исавов в тростие, и возгорятся на них и поядят я, и не будет избегаяй дому исавову, яко Господь глагола.

І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.

И наследят иже во нагеве гору исавову, и иже в раздолии иноплеменники: и возмут гору ефремову и поле самарийско, и вениамина и галаадитиду.

А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.

И преселения начало сие сыном израилевым, земля хананейска до сарепты: преселение же Иерусалимле до ефрафа: и наследят грады нагевовы.

І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!

И взыдут спасаемии от горы сиони, еже отмстити гору исавлю, и будет Царство Господеви.

« 9 глава 1 глава »