Захарії 1 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

Во осмый месяц, втораго лета, при дарии, бысть слово Господне ко захарии варахиину, сыну аддову, пророку, глаголя:

„Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

прогневася Господь на отцы вашя гневом велиим,

І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

и речеши к ним: сице глаголет Господь вседержитель: обратитеся ко мне, глаголет Господь сил, и обращуся к вам, глаголет Господь сил.

Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

И не будите, якоже отцы ваши, ихже обличаху пророцы прежнии, глаголюще: сице глаголет Господь вседержитель: отвратитеся от путий ваших лукавых и от начинаний ваших злых: и не послушаша и не вняша послушати мене, глаголет Господь (вседержитель).

Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

Отцы ваши где суть и пророцы? еда во век поживут?

Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

Обаче словеса моя и законы моя приемлете, елика аз заповедаю в дусе моем рабом моим пророком, иже постигнуша отцев ваших. И отвещаша и реша: якоже устави Господь вседержитель сотворити нам по путем нашым и по начинанием нашым, тако сотвори нам.

Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

В двадесять четвертый первагонадесять месяца, сей есть месяц сават, во второе лето, при дарии, бысть слово Господне ко захарии варахиину, сыну аддову, пророку, глаголя:

„Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

видех нощию, и се, муж всед на коня рыжа, и сей стояше между горами осеняющими, и за ним кони рыжы и сери, и пестри и бели,

І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

и рех: что сии, господи? И рече ко мне ангел глаголяй во мне: аз покажу ти, что суть сия.

І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

И отвеща муж стояй между горами и рече ко мне: сии суть, ихже посла Господь оыти землю.

І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

И отвещаша ангелу Господню стоящему между горами и реша: обыдохом всю землю, и се, вся земля населена есть и молчит.

І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

И отвеща ангел Господень и рече: Господи вседержителю, доколе не имаши помиловати Иерусалима и грады иудовы, яже презрел еси, сие седмьдесятое лето?

І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

И отвеща Господь вседержитель ангелу глаголющему во мне глаголы добры и словеса утешна.

І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

И рече ко мне ангел глаголяй во мне: возопий глаголя: сице глаголет Господь вседержитель: ревновах по Иерусалиму и сиону рвением великим,

І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

и гневом велиим аз гневаюся на языки нападающыя: зане аз убо прогневахся мало, они же налегоша во злая.

Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

Сего ради сице глаголет Господь: обращуся ко Иерусалиму щедротами, и храм мой созиждется в нем, глаголет Господь вседержитель, и мера протягнется во Иерусалиме еще.

Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

И рече ко мне ангел глаголяй во мне: еще возопий глаголя: сице глаголет Господь вседержитель: еще прелиятися имут гради благими, и помилует Господь еще сиона и изберет еще Иерусалима.

« 2 глава 2 глава »