Марка 1 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.

Зачало Евангелиа Иисуса Христа, Сына Божия,

Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.

якоже есть писано во пророцех: се, аз посылаю ангела моего пред лицем твоим, иже уготовит путь твой пред тобою.

Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“ —

Глас вопиющаго в пустыни: уготовайте путь Господень, правы творите стези его.

виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів.

Бысть иоанн крестяй в пустыни и проповедая крещение покаяния во отпущение грехов.

І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої.

И исхождаше к нему вся иудейская страна и Иерусалимляне: и крещахуся вси во иордане реце от него, исповедающе грехи своя.

А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й.

Бе же иоанн оболчен власы велблужди, и пояс усмен о чреслех его, и ядый акриды и мед дивий.

І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його.

И проповедаше, глаголя: грядет креплий мене вслед мене, емуже несмь достоин преклонься разрешити ремень сапог его:

Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.

аз убо крестих вы водою: той же крестит вы Духом святым.

І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні.

И бысть во онех днех, прииде Иисус от назарета галилейскаго и крестися от иоанна во иордане.

І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього.

И абие восходя от воды, виде разводящася небеса и Духа яко голубя, сходяща нань.

І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“

И глас бысть с небесе: ты еси Сын мой возлюбленный, о немже благоволих.

І зараз повів Його Дух у пустиню.

И абие Дух изведе его в пустыню.

І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.

И бе ту в пустыни дний четыредесять, искушаемь сатаною, и бе со зверьми: и ангели служаху ему.

А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію,

По предании же иоаннове, прииде Иисус в галилею, проповедая Евангелие Царствия Божия

і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“

и глаголя, яко исполнися время и приближися Царствие Божие: покайтеся и веруйте во Евангелие.

А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.

Ходя же при мори галилейстем, виде симона и андреа брата (того) симона, вметающа мрежи в море: беста бо рыбаря.

I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.

И рече има Иисус: приидита вслед мене, и сотворю вас быти ловца человеком.

І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.

И абие оставльша мрежи своя, по нем идоста.

А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили.

И прешед мало оттуду, узре иакова зеведеова и иоанна брата его, и та в корабли строяща мрежа:

І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.

и абие воззва я. И оставльша отца своего зеведеа в корабли с наемники, по нем идоста.

І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.

И внидоша в капернаум: и абие в субботы вшед в сонмище, учаше.

І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники.

И дивляхуся о учении его: бе бо учя их яко власть имый, и не яко книжницы.

І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,

И бе в сонмищи их человек в дусе нечисте, и воззва,

і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“.

глаголя: остави, что нам и тебе, Иисусе назарянине? пришел еси погубити нас: вем тя, кто еси, святый Божий.

Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“

И запрети ему Иисус, глаголя: умолчи и изыди из него.

І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього.

И стрясе его дух нечистый, и возопи гласом великим, и изыде из него.

І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“.

И ужасошася вси, якоже стязатися им к себе, глаголющым: что есть сие? (и) что учение новое сие, яко по области и духовом нечистым велит, и послушают его?

І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні.

Изыде же слух его абие во всю страну галилейску.

І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.

И абие из сонмища изшедше, приидоша в дом симонов и андреов со иаковом и иоанном.

А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.

Теща же симонова лежаше огнем жегома: и абие глаголаша ему о ней.

І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.

И приступль воздвиже ю, емь за руку ея: и остави ю огнь абие, и служаше им.

А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих.

Позде же бывшу, егда захождаше солнце, приношаху к нему вся недужныя и бесныя.

І все місто зібралося перед двери́ма.

И бе весь град собрался к дверем.

І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.

И изцели многи зле страждущыя различными недуги: и бесы многи изгна, и не оставляше глаголати бесы, яко ведяху его Христа суща.

А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився.

И утро, нощи сущей зело, востав изыде, и иде в пусто место, и ту молитву деяше.

А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.

И гнаша его симон и иже с ним:

І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.

и обретше его, глаголаша ему, яко вси тебе ищут.

А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“.

И глагола им: идем в ближния веси и грады, да и тамо проповем: на сие бо изыдох.

І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.

И бе проповедая на сонмищих их, во всей галилеи, и бесы изгоня.

І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

И прииде к нему прокажен, моля его и на колену припадая пред ним, и глаголя ему, яко, аще хощеши, можеши мя очистити.

І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“

Иисус же милосердовав, простер руку, коснуся его, и глагола ему: хощу, очистися.

І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став.

И рекшу ему, абие отиде от него прокажение, и чист бысть.

А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його,

И запрещь ему, абие изгна его:

і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

и глагола ему: блюди, ни комуже ничесоже рцы: но шед покажися иерееви и принеси за очищение твое, яже повеле моисей, во свидетелство им.

А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.

Он же изшед начат проповедати много и проносити слово, якоже ктому не мощи ему яве во град внити: но вне в пустых местех бе. И прихождаху к нему отвсюду.

« 28 глава 2 глава »