Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

Первое убо слово сотворих о всех, о, феофиле, яже начат Иисус творити же и учити

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

даже до дне, в оньже, заповедав апостолом Духом святым, ихже избра, вознесеся:

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

пред нимиже и постави себе жива по страдании своем во мнозех истинных знамениих, деньми четыредесятьми являяся им и глаголя яже о Царствии Божии:

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

с нимиже и ядый повеле им от Иерусалима не отлучатися, но ждати обетования Отча, еже слышасте от мене:

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

яко иоанн убо крестил есть водою, вы же имате креститися Духом святым не по мнозех сих днех.

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Они же убо сошедшеся вопрошаху его, глаголюще: Господи, аще в лето сие устрояеши царствие израилево?

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Рече же к ним: несть ваше разумети времена и лета, яже Отец положи во своей власти:

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

но приимете силу, нашедшу святому Духу на вы, и будете ми свидетелие во Иерусалиме же и во всей иудеи и самарии и даже до последних земли.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

И сия рек, зрящым им взятся, и облак подят его от очию их.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

И егда взирающе бяху на небо, идущу ему, и се, мужа два стаста пред ними во одежди беле,

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

яже и рекоста: мужие галилейстии, что стоите зряще на небо? сей Иисус, вознесыйся от вас на небо, такожде приидет, имже образом видесте его идуща на небо.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Тогда возвратишася во Иерусалим от горы нарицаемыя елеон, яже есть близ Иерусалима, субботы имущия путь.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

И егда внидоша, взыдоша на горницу, идеже бяху пребывающе, петр же и иаков, и иоанн и андрей, филипп и фома, варфоломей и матфей, иаков алфеов и симон зилот и иуда иаковль:

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

сии вси бяху терпяще единодушно в молитве и молении, с женами и Мариею Материю Иисусовою и с братиею его.

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

И во дни тыя востав петр посреде ученик, рече,

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

бе же имен народа вкупе яко сто и двадесять: мужие братие, подобаше скончатися писанию сему, еже предрече Дух святый усты давидовыми о иуде, бывшем вожди емшым Иисуса:

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

яко причтен бе с нами и приял бяше жребий службы сея:

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

сей убо стяжа село от мзды неправедныя, и ниц быв проседеся посреде, и излияся вся утроба его:

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

и разумно бысть всем живущым во Иерусалиме, яко нарещися селу тому своим их языком акелдама, еже есть село крове:

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

пишется бо в книзе псаломстей: да будет двор его пуст, и да не будет живущаго в нем, и епископство его да приимет ин:

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

подобает убо от сходившихся с нами мужей во всяко лето, в неже вниде и изыде в нас Господь Иисус,

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

начен от крещения иоаннова даже до дне, в оньже вознесеся (на небо) от нас, свидетелю воскресения его быти с нами единому от сих.

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

И поставиша два, иосифа нарицаемаго варсаву, иже наречен бысть иуст, и матфиа,

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

и помолившеся реша: ты, Господи, сердцеведче всех, покажи, егоже избрал еси от сею двою единаго,

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

прияти жребий служения сего и апостолства, из негоже испаде иуда, ити в место свое.

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

И даша жребия има, и паде жребий на матфиа, и причтен бысть ко единонадесяти апостолом.

« 21 глава 2 глава »