2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

павел, апостол Иисус Христов волею Божиею, по обетованию жизни, яже о Христе Иисусе,

до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

тимофею возлюбленному чаду: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса Господа нашего.

Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

Благодарю Бога, емуже служу от прародителей чистою совестию, яко непрестанную имам о тебе память в молитвах моих день и нощь,

Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

желая видети тя, поминая слезы твоя, да радости исполнюся,

Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

воспоминание приемля о сущей в тебе нелицемерней вере, яже вселися прежде в бабу твою лоиду и в матерь твою евникию: известен же есмь, яко и в тебе.

З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

Еяже ради вины воспоминаю тебе возгревати дар Божий живущий в тебе возложением руку моею:

Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

не бо даде нам Бог духа страха, но силы и любве и целомудрия.

Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

Не постыдися убо страстию Господа нашего Иисуса Христа, ни мною юзником его: но спостражди благовествованию (Христову) по силе Бога,

що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

спасшаго нас и призвавшаго званием святым, не по делом нашым, но по своему благоволению и благодати данней нам о Христе Иисусе прежде лет вечных,

А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

явльшейся же ныне просвещением спасителя нашего Иисуса Христа, разрушившаго убо смерть и возсиявшаго жизнь и нетление благовествованием,

що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

в неже поставлен бых аз проповедник и апостол и учитель языков.

З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

Еяже ради вины и сия стражду: но не стыждуся. Вем бо, емуже веровах, и известихся, яко силен есть предание мое сохранити в день он.

Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

Образ имей здравых словес, ихже от мене слышал еси, в вере и любви, яже о Христе Иисусе.

Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

Доброе завещание соблюди духом святым живущим в нас.

Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

Веси ли сие, яко отвратишася от мене вси, иже от асии, от нихже есть фигелл и ермоген.

Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

Да даст (же) милость Господь онисифорову дому, яко многажды мя упокои и вериг моих не постыдеся,

А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

но пришед в рим, тощнее взыска мя и обрете:

хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

да даст ему Господь обрести милость от Господа в день он: и елико во ефесе послужи ми, добрее ты веси.

« 6 глава 2 глава »