Вихід 1 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Огієнка → Елизаветинская Библия

А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

Сїѧ҄ и҆мена̀ сынѡ́въ ї҆и҃левыхъ, входѧ́щихъ во є҆гѵ́петъ вкѹ́пѣ со ї҆а́кѡвомъ ѻ҆тце́мъ и҆́хъ, кі́йждо со всѣ́мъ до́момъ свои́мъ внидо́ша:

Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

рѹви́мъ, сѷмеѡ́нъ, леѵі́й, ї҆ѹ́да,

Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

ї҆ссаха́ръ, завѹлѡ́нъ и҆ венїамі́нъ,

Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

да́нъ и҆ нефѳалі́мъ, га́дъ и҆ а҆си́ръ: ї҆ѡ́сифъ же бѧ́ше во є҆гѵ́птѣ.

І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

Бѧ́ше же всѣ́хъ дѹ́шъ и҆зше́дшихъ и҆з̾ ї҆а́кѡва се́дмьдесѧтъ пѧ́ть.

І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

Ѹ҆́мре же ї҆ѡ́сифъ, и҆ всѧ҄ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ ве́сь ро́дъ ѻ҆́ный:

А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

сы́нове же ї҆и҃лєвы возрасто́ша и҆ ѹ҆мно́жишасѧ, и҆ мно́зи бы́ша и҆ ѹ҆крѣпи́шасѧ ѕѣлѡ̀ ѕѣлѡ̀: ѹ҆мно́жи же и҆̀хъ землѧ̀.

І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

Воста́ же ца́рь и҆́нъ во є҆гѵ́птѣ, и҆́же не зна́ше ї҆ѡ́сифа,

І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

рече́ же ѩ҆зы́кѹ своемѹ̀: сѐ, ро́дъ сынѡ́въ ї҆и҃левыхъ вели́кое мно́жество и҆ ѹ҆крѣплѧ́етсѧ па́че на́съ:

Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

прїиди́те ѹ҆̀бо, прехи́тримъ и҆̀хъ, да не когда̀ ѹ҆мно́жатсѧ: и҆ є҆гда̀ а҆́ще приключи́тсѧ на́мъ бра́нь, приложа́тсѧ и҆ сі́и къ сѹпоста́тѡмъ, и҆ ѡ҆долѣ́вше на́мъ и҆зы́дѹтъ и҆з̾ землѝ (на́шеѧ).

І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

И҆ приста́ви над̾ ни́ми приста́вники дѣ́лъ, да ѡ҆ѕло́бѧтъ и҆̀хъ въ дѣ́лѣхъ. И҆ созда́ша гра́ды твє́рды фараѡ́нѹ: пїѳѡ̀, и҆ рамессѝ, и҆ ѡ҆́нъ, и҆́же є҆́сть и҆лїопо́ль.

Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

По є҆ли́кѹ же и҆̀хъ смирѧ́хѹ, толи́кѡ мно́жайшїи быва́хѹ и҆ ѹ҆крѣплѧ́хѹсѧ ѕѣлѡ̀ ѕѣлѡ̀. И҆ гнѹша́хѹсѧ є҆гѵ́птѧне сынмѝ ї҆и҃левыми,

І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

и҆ наси́лїе творѧ́хѹ є҆гѵ́птѧне сынѡ́мъ ї҆и҃лєвымъ нѹ́ждею,

І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

и҆ болѣ́зненнѹ тѣ҄мъ жи́знь творѧ́хѹ въ дѣ́лѣхъ жесто́кихъ бре́нїемъ и҆ плїнѳодѣ́ланїемъ, и҆ всѣ́ми дѣ́лы, ѩ҆̀же въ полѧ́хъ, во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ, и҆́миже порабоща́хѹ и҆̀хъ съ нѹ́ждею.

І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

И҆ речѐ ца́рь є҆гѵ́петскїй ба́бамъ є҆врє́йскимъ: є҆ди́нѣй и҆́хъ и҆́мѧ сепфѡ́ра и҆ и҆́мѧ вторѣ́й фѹ́а,

і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

и҆ речѐ (и҆̀мъ): є҆гда̀ ба́бите є҆вре́анынѧмъ, и҆ сѹ́ть къ рожде́нїю, а҆́ще ѹ҆́бѡ мѹ́жескїй по́лъ бѹ́детъ, ѹ҆бива́йте є҆го̀: а҆́ще же же́нскїй, снабдѣва́йте є҆го̀.

Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

Ѹ҆боѧ́шасѧ же ба҄бы бг҃а, и҆ не сотвори́ша, ѩ҆́коже повелѣ̀ и҆̀мъ ца́рь є҆гѵ́петскїй, и҆ живлѧ́хѹ мѹ́жескїй по́лъ.

І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

Призва́ же ца́рь є҆гѵ́петскїй ба҄бы и҆ речѐ и҆̀мъ: что̀ ѩ҆́кѡ сотвори́сте ве́щь сїю̀, и҆ ѡ҆живлѧ́ете мѹ́жескїй по́лъ;

І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

Реко́ша же ба҄бы фараѡ́нѹ: не ѩ҆́кѡ жєны̀ є҆гѵ҄птѧныни, та́кѡ и҆ жєны̀ є҆врє́аныни: ражда́ютъ бо пре́жде не́же вни́ти къ ни҄мъ ба́бамъ, и҆ ражда́хѹ.

І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

Бла́го же творѧ́ше бг҃ъ ба́бамъ, и҆ мно́жахѹсѧ лю́дїе и҆ ѹ҆крѣплѧ́хѹсѧ ѕѣлѡ̀.

І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

И҆ поне́же боѧ́хѹсѧ ба҄бы бг҃а, сотвори́ша себѣ̀ жили҄ща.

І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

Заповѣ́да же фараѡ́нъ всѣ҄мъ лю́демъ свои҄мъ, глаго́лѧ: всѧ́къ мѹ́жескїй по́лъ, и҆́же роди́тсѧ є҆вре́ѡмъ, въ рѣкѹ̀ вверга́йте, и҆ всѧ́къ же́нскїй по́лъ снабдѣва́йте и҆̀ жи́въ.

« 50 глава 2 глава »