Йова 1 глава

Книга Йова
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (СВ)

Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

Был человек в земле Уц, имя его Иов; и был человек этот непорочен, справедлив и богобоязнен и удалялся от зла.

І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

И родились у него семеро сыновей и три дочери.

А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

Имения у него было: семь тысяч мелкого скота, три тысячи верблюдов, пятьсот пар волов и пятьсот ослиц и весьма много прислуги; и был человек этот знаменитее всех сынов Востока.

А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

Сыновья его сходились, делая пиры каждый в своем доме в свой день, и посылали и приглашали трех сестер своих есть и пить с ними.

І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

Когда круг пиршественных дней завершался, Иов посылал за ними и освящал их, и, вставая рано утром, возносил всесожжения по числу всех их. Ибо говорил Иов: «Может быть, сыновья мои согрешили и похулили Бога в сердце своем». Так делал Иов во все такие дни.

І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

И был день, когда пришли сыны Божии предстать пред Господом; между ними пришел и сатана.

І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

И сказал Господь сатане: «Откуда ты пришел?» И отвечал сатана Господу и сказал: «Я ходил по земле и обошел ее».

І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

И сказал Господь сатане: «Обратил ли ты внимание твое на раба Моего Иова? Ибо нет такого, как он, на земле: человек непорочный, справедливый, богобоязненный и удаляющийся от зла».

І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

И отвечал сатана Господу и сказал: «Разве даром богобоязнен Иов?

Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

Не Ты ли кругом оградил его, и дом его, и все, что у него? Дело рук его Ты благословил, и стада его распространяются по земле;

Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

но простри руку Твою и коснись всего, что у него, — благословит ли он Тебя?»

І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.

И сказал Господь сатане: «Вот, все, что у него, в руке твоей; только на него не простирай руки твоей». И отошел сатана от лица Господнего.

І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,

И был день, когда сыновья его и дочери его ели и вино пили в доме первородного брата своего.

то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.

И вот, приходит вестник к Иову и говорит:

Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

«Волы пахали, и ослицы паслись подле них, как напали савейцы и взяли их, а отроков поразили острием меча; и спасся только я один, чтобы возвестить тебе».

Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

Еще он говорил, как приходит другой и рассказывает: «Огонь Божий упал с неба и опалил овец и отроков и пожрал их; и спасся только я один, чтобы возвестить тебе».

Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

Еще он говорил, как приходит другой и рассказывает: «Халдеи расположились тремя отрядами, и бросились на верблюдов, и взяли их, а отроков поразили острием меча; и спасся только я один, чтобы возвестить тебе».

Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.

Еще этот говорил, приходит другой и рассказывает: «Сыновья твои и дочери твои ели и вино пили в доме первородного брата своего.

Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

И вот большой ветер пришел от пустыни и охватил четыре угла дома, и дом упал на отроков, и они умерли; и спасся только я один, чтобы возвестить тебе».

І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,

Тогда Иов встал и разодрал верхнюю одежду свою, остриг голову свою, и пал на землю, и поклонился,

та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“

и сказал: «Наг я вышел из чрева матери моей, наг и возвращусь. Господь дал, Господь и взял; да будет имя Господне благословенно!»

При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

Во всем этом не согрешил Иов и не произнес ничего неразумного о Боге.

« 10 глава 2 глава »