Захарії 1 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (СВ)

Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

В восьмом месяце, во второй год Дария, было слово Господа к Захарии, сыну Варахии, сыну Адды, пророку:

„Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

«Прогневался Господь на отцов ваших великим гневом,

І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

и ты скажи им — так говорит Господь Саваоф: „Обратитесь ко Мне, — говорит Господь Саваоф, — и Я обращусь к вам, — говорит Господь Саваоф. —

Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

Не будьте такими, как отцы ваши, к которым взывали прежде бывшие пророки, говоря: "Так говорит Господь Саваоф: обратитесь от злых путей ваших и от злых дел ваших"; но они не слушались и не внимали Мне, — говорит Господь. —

Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

Отцы ваши — где они? Да и пророки, будут ли они вечно жить?

Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

Но слова Мои и определения Мои, которые заповедал Я рабам Моим, пророкам, разве не постигли отцов ваших? И они обращались и говорили: "Как определил Господь Саваоф поступить с нами по нашим путям и по нашим делам, так и поступил с нами"“».

Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца — это месяц шеват, — во второй год Дария, было слово Господа к Захарии, сыну Варахии, сыну Адды, пророку.

„Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

Видел я ночью: вот, муж на рыжем коне стоит между миртами, которые в углублении, а позади него кони рыжие, пегие и белые;

І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

и сказал я: «Кто они, господин мой?» И сказал мне ангел, говоривший со мною: «Я покажу тебе, кто они».

І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

И отвечал муж, который стоял между миртами, и сказал: «Это те, которых Господь послал обойти землю».

І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

И они отвечали ангелу Господнему, стоявшему между миртами, и сказали: «Обошли мы землю, и вот, вся земля населена и спокойна».

І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

И отвечал ангел Господень и сказал: «Господь Вседержитель! Доколе Ты не умилосердишься над Иерусалимом и над городами Иудиными, на которые Ты гневаешься вот уже семьдесят лет?»

І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

Тогда в ответ ангелу, говорившему со мною, изрек Господь слова благие, слова утешительные.

І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

И сказал мне ангел, говоривший со мною: «Провозгласи и скажи — так говорит Господь Саваоф: „Возревновал Я об Иерусалиме и о Сионе ревностью великою;

І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

и великим негодованием негодую на народы, живущие в покое; ибо, когда Я мало прогневался, они усилили зло“.

Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

Поэтому так говорит Господь: „Я обращаюсь к Иерусалиму с милосердием; в нем соорудится дом Мой, — говорит Господь Саваоф, — и землемерная вервь протянется по Иерусалиму“.

Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

Еще провозгласи и скажи — так говорит Господь Саваоф: „Снова переполнятся города Мои добром, и утешит Господь Сион, и снова изберет Иерусалим“».

« 2 глава 2 глава »