Переклад Огієнка
1 Слова́ Єремі́ї, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анато́ті, у Веніяминовому кра́ї,
2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння.
3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці.
4 „І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:
5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!
6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!
7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́.
8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!
9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої!
10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!
11 І було мені слово Господнє, гово́рячи: Що́ ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдале́ву галу́зку.
12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно.
13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь.
14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі.
15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х.
16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук.
17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!
18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі.
19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“
Комментарии МакДональда
I. ВВЕДЕНИЕ: ПРИЗВАНИЕ И ПРОРОЧЕСКАЯ МИССИЯ ИЕРЕМИИ (Гл. 1)
1:1−10 В первой главе книги мы знакомимся с Иеремией, сыном Хелкииным, которого Бог призывает на пророческое служение и дает соответствующие указания. Об отце Иеремии сказано, что он был одним из священников в Анафофе, в земле Вениаминовой. Еще до того, как он родился, Бог пророком поставил его (ст. 5). Человеческая природа Иеремии противилась такому предназначению (ст. 6), но Божья сила укрепила пророка (ст. 8−9), сделав его вестником гибели и надежды (ст. 10). Вильям Келли удачно характеризует жизнь и служение Иеремии:
«Вдумчивый читатель не может не поразиться тому, насколько ощутимо различие между Иеремией и Исаией — и в стиле, и в самом характере пророков. В послании Иеремии не раскрываются величественные замыслы Бога для всего мира, центром которого является Израиль; его пророчества в первую очередь вскрывают нравственное состояние Божьего народа. Конечно, суд над язычниками также имеет место, и все же, главная задача пророка — пробудить совесть иудеев, и чтобы достичь этого, Дух Святой поразительно часто использует личный опыт самого Иеремии. Никакой другой пророк не уделяет столько внимания самоанализу — своих мыслей, эмоций, поведения, состояния духа».
1:11−19 Далее, Господь наставляет Иеремию, используя наглядные примеры: миндальное дерево и кипящий котел. Миндальное дерево, цветение которого служит первым признаком весны, означает, что близко исполнение Божьего Слова (ст. 11−12). Кипящий котел (лицо его со стороны севера) символизирует Вавилон, ярость которого вот-вот изольется на Иуду — на народ, забывший Бога и обратившийся к идолам (ст. 13−16). Иеремия должен будет провозглашать не очень-то популярные пророчества против царей Иуды, против князей его, против священников его и против народа. Но Господь укрепит его. Хотя враги будут ратовать против пророка, Бог будет с ним, чтобы избавлять (ст. 17−19).