Переклад Огієнка
1 Слово Господнє, що було́ до Софо́нії, сина Куші, сина Ґеда́лії, сина Амарії, сина Єзекі́ї, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
2 „Забираючи, все заберу́ з-над пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.
3 Заберу́ Я люди́ну й худобу, заберу́ птаство небесне і риби морські́, і спокуси з безбожними, і витну люди́ну з пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.
4 І руку Свою простягну́ Я на Юду і на всіх ме́шканців Єрусалиму, — і ви́гублю з місця оцьо́го оста́нок Ваа́ла, іме́ння жерці́в зо священиками,
5 і тих, хто вклоня́ється на даха́х світи́лам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Го́сподом, і хто присягає царем своїм,
6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.
7 Замовчи́ перед Го́сподом Богом, бо близьки́й день Господній, бо жертву Господь пригото́вив, посвятив Своїх покли́каних.
8 І станеться в день Господньої жертви, і навіщу́ Я князі́в, і синів царя, і всіх, хто зодяга́є одежу чужи́нну.
9 І навіщу́ Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
10 І буде в дні то́му, — говорить Госпо́дь, — голос крику із Рибної брами, і завива́ння із Міста Ново́го, і велика руїна із па́гірків.
11 Ридайте, мешка́нці Махте́шу, бо пони́щений буде ввесь купе́цький наро́д, будуть ви́гублені всі, хто важить срібло́.
12 І станеться ча́су того, і перешукаю Я з ля́мпами Єрусалим, і навіщу́ Я тих му́жів, які задубі́ли на дрі́жджах своїх, що говорять у серці своє́му: „Господь не вчинить добра, і ли́ха не зробить.“
13 І здо́биччю стане все їхнє багатство, а їхні доми́ — за спусто́шення, — І бу́дуть вони будувати доми́, але в них не сиді́тимуть, і виноградники будуть сади́ти, та вина їхнього не питимуть.
14 Близьки́й день Господній великий, він близьки́й й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, — тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
15 День гніву цей день, день смутку й наси́лля, день збу́рення та зруйнува́ння, день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́,
16 день су́рмлення й окрику проти укрі́плених міст та проти високих міськи́х заборо́лів.
17 І бу́ду чинити Я у́тиск люди́ні, і бу́дуть ходити вони, як сліпі́, бо згріши́ли вони проти Го́спода. І ви́ллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, — як гній.
18 Спасти́ їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, — і огнем Його за́здрощів буде поїджена ціла земля́, бо скі́нчення тільки приспі́шене зробить зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.
Комментарии МакДональда
I. БОГ ПОСТАНОВИЛ СВЕРШИТЬ СВОЙ СУД (Гл. 1)
А. Над всей землей (1:1−3)
Библейские пророки часто в начале книги указывали имя своего отца (иногда и деда), потому что евреи в немалой степени были «ориентированы на родословные» — как сказали бы мы сегодня. Но Софония, сын Хусия, превзошел всех, прослеживая свою родословную до четвертого поколения — для того, без сомнения, чтобы мы знали о его царском происхождении. Он был правнуком царя Езекии.
Эта глава описывает, как уничтожение земли в целом, так и Иудеи с Иерусалимом в частности. Бог истребит все с лица земли.
Б. Над Иудеей и Иерусалимом (1:4−6)
Жители Иерусалима будут наказаны за свое идолопоклонство, за поклонение Ваалу, звездам (воинству небесному) и Милхому, божеству аммонитян.
В. Жертвоприношение как образ дня Господнего (1:7−13)
1. Приглашенные гости — враги Иудеи (1:7)
Приготовил Господь жертвенное заклание; Иудея — жертва, а вавилоняне — приглашенные гости.
2. Жертва — грешный народ Иудеи (1:8−13)
Бог посетит Иудею за идолопоклонническую практику и одежду, а также за насилие и обман. Рыдания будут слышны в разных местах столицы — у ворот Рыбных, у других ворот и на холмах — когда захватчики устроят резню и грабеж.
Г. Ужасы дня Господня (1:14−18)
Здесь дано самое впечатляющее в Библии описание дня Господа. Это день Божьего гнева на людей (в частности на Иудею) по причине их грехов. Это день войны, скорби и бойни. На основе стихов 15 и 16 был написан известный, ставший классикой, латинский гимн, посвященный Божьему суду.
«В 1250 году Томас из Челано, взяв за основу стих 15, написал свой знаменитый гимн «Dies irae, dies illa» («Этот день — день гнева»). Это день гнева, тревоги, горя, опустошения, разорения (у еврейских слов «опустошение» и «разорение» схожее звучание — «шоах» и «умешоах» — что подчеркивает определенную монотонность процесса наказания), тьмы, мрака, облака и мглы, трубы и бранного крика против укрепленных городов и высоких башен.» Бог ревниво следит за сердечными привязанностями Своего народа. Он не потерпит «соперников».