Єремії 10 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

Послухайте слова того́, що вам каже Госпо́дь, о доме Ізраїлів!

Слушай, дом Израиля, что говорит тебе Господь.

Так говорить Госпо́дь: Не навчайтесь доріг цих наро́дів, і небесних озна́к не лякайтесь, — бо тільки пога́ни лякаються їх!

Так говорит Господь: «Не учитесь путям других народов, не бойтесь небесных знамений, которых другие народы боятся.

Бо устави наро́дів — марно́та вони, божок бо — це дерево, з лісу ви́рубане, і це ді́ло рук майстра сокирою!

Обычаи народов ничтожны. Срубают в лесу дерево, ремесленник обрабатывает его резцом,

Срі́блом та зло́том його прикра́шають, цвя́хами та молотка́ми прикрі́плюють їх, і він не захитається.

украшает серебром и золотом, крепит его молотком и гвоздями, чтобы он не качался.

Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі!

Эти идолы, как пугала на бахче, — не могут говорить; их нужно носить — они не умеют ходить. Не бойтесь их, ведь они не в силах причинить вам зла, но и добра сделать не могут».

Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я́ Твоє могу́тністю!

Нет подобного Тебе, о Господь, Ты велик, и Твое имя могущественно.

Хто не буде боятись Тебе, Ца́рю наро́дів? Бо Тобі це належить, бо між усіма́ мудреця́ми наро́дів і в усьо́му їхньому царстві немає такого, як Ти!

Кто не чтит Тебя, Царь народов? Ведь Ты заслуживаешь этого. Между всеми мудрецами народов и во всех их царствах нет подобного Тебе.

Вони стали всі ра́зом безумні й безглузді, — наука марна́ — оце дерево!

Эти народы безрассудны и глупы: они учатся у бестолковой деревяшки![45]

Срібна бляха з Тарші́шу приве́зена, злото ж з Офі́ру, праця ма́йстра й руки́ золота́рської, блаки́ть та пурпу́ра — їхня одіж, усі́ вони — праця мистців.

Серебро чеканное привозится из Таршиша, а золото — из Уфаза. Поделки ремесленника и золотых дел мастера облачат затем в голубое и пурпурное одеяние; все эти истуканы — изделия мастеров.

А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясе́ться земля, і не знесу́ть Його гніву наро́ди.

Но Господь — это истинный Бог; Он — Бог живой и Царь вечный. Когда Он разгневан, дрожит земля, и народы не в силах вынести Его ярость.

Отак їм скажіть: бо́ги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!

Скажите им вот что: «Боги, которые не создали неба и земли, исчезнут с лица земли и из-под небес.[46]

Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо напну́в Своїм розумом.

А Бог создал землю Своим могуществом, утвердил мир Своей мудростью, распростер небеса Своим разумом.

Як голос Його забрини́ть, — у небеса́х шумлять води, а коли підіймає Він хмари із кра́ю землі, коли бли́скавки чинить дощем та вітер виво́дить з криївок Своїх,

Когда Он возвышает голос, шумят небесные воды; Он поднимает тучи с края земли. Он посылает молнии среди ливня и выводит ветер из Своих кладовых.

тоді кожна люди́на дурі́є в своєму знанні́, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!

Все люди глупы и нет у них знания; всякий плавильщик позорит себя своими идолами. Его изваяния лживы, и нет в них дыхания.

Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть!

Они ничтожны и смешны; пробьет их час, и они погибнут.

Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформува́в, а Ізраїль — племе́но спа́дку Його, Господь Савао́т — Його Йме́ння!

Но Он, Удел Иакова, не таков, как они, потому что Он — Творец всего, и Израиль — народ Его наследия: Господь Сил — вот Его имя».

Забери із землі свій това́р, ти, що сидиш ув обло́зі!

Собирайте пожитки, чтобы покинуть страну, живущие в осаде.

Бо Господь каже так: Ось цим ра́зом Я кину мешка́нців цієї землі, мов із пра́щі, і прити́сну їх так, щоб пізна́ння знайшли.

Ведь так говорит Господь: «На этот раз Я изгоняю тех, кто живет в стране; Я пошлю им несчастье, чтобы они были схвачены их врагами».

Ой, горе мені з-за нещастя мого́, моя рана болю́ча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу́ я її.

Горе мне в моем сокрушении! Моя рана неизлечима! Но я сказал себе: «Воистину, это моя скорбь; я должен её нести».

Наме́та мого́ попусто́шено і зі́рвані всі мої шну́ри. Розійшли́сь мої діти від мене й нема їх, нема вже кому́ розтягну́ти наме́та мого́ та пові́сити заві́си мої.

Мой шатер разрушен, все веревки его разорваны. Сыновья мои от меня ушли, нет их больше; некому больше поставить мой шатер и повесить его завесы.

Бо па́стирі стали безглу́зді, і вони не зверта́лись до Господа, — тому́ не щасти́лося їм, і розпоро́шене все їхнє ста́до.

Пастухи безрассудны и не взывают к Господу, поэтому они не имеют успеха ни в чем, и все их стада рассеяны.

Голос звістки: Іде ось, і гу́ркіт великий з півні́чного кра́ю, щоб ю́дські міста́ оберну́ти в спусто́шення, на мешка́ння шака́лів.

Слышите! Слух несется: великое волнение с севера! Оно превратит города Иудеи в пустыни, в логово шакалов.

Знаю, Господи, я, що не в волі люди́ни доро́ги її, не в силі люди́ни, коли вона ходить, кермува́ти своїм кро́ком.

Знаю, Господи, человек не властен над жизнью, и не во власти идущего дать направление шагам.

Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́!

Наставляй меня, Господи, но только по справедливости, не во гневе, чтобы не погубить меня.

Вилий лю́тість Свою на наро́ди, що не знають Тебе, та на ро́ди, що Йме́ння Твого не кликали, що Якова з'їли й поже́рли його, і погубили його, а мешка́ння його опусто́шили!“

Излей Свой гнев на народы, не знающие Тебя, на народы, не призывающие Твоего имени, за то что они уничтожили Иакова: уничтожили и погубили его и разорили его дома.

Примечания:

Новый русский перевод

8 [45] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

11 [46] — В оригинале этот стих написан по-арамейски.

« 9 глава 11 глава »