Луки 4 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

 
 

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
 
Иисус, исполненный Святого Духа, возвратился с Иордана, и Дух повел Его в пустыню.

Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
 
Там Его сорок дней искушал[35] дьявол. Всё это время Иисус ничего не ел и под конец почувствовал голод.

І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
 
Тогда дьявол сказал Ему: — Если Ты Сын Божий, то прикажи этому камню стать хлебом.

А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
 
Иисус ответил ему: — Написано: «Не одним хлебом живет человек, но каждым словом Божьим[36]».[37]

І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
 
Приведя Его на высокое место, он показал Ему в один миг все царства мира.

І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
 
И сказал Ему: — Я передам Тебе всю их власть и славу, потому что они отданы мне, и я даю их кому захочу.

Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
 
Итак, если Ты поклонишься мне, всё это будет Твоим.

І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
 
Иисус ответил: — Написано: «Поклоняйся Господу, Богу твоему, и служи Ему одному!»[38]

І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
 
После этого дьявол привел Его в Иерусалим и поставил Его на самый верх храма. — Если Ты Сын Божий, — сказал он, — то бросься отсюда вниз.

Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
 
Ведь написано же: «Своим ангелам повелит о Тебе охранять Тебя»,

і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
 
и «они понесут Тебя на руках, чтобы ноги Твои не ударились о камень».[39]

А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
 
Иисус ответил ему: — Сказано: «Не испытывай Господа, Бога твоего».[40]

І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
 
Когда дьявол окончил все искушения, он оставил Его на время.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
 
Иисус возвратился в Галилею, исполненный силой Духа. Молва о Нем распространилась по всей округе.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
 
Он учил в синагогах, и все прославляли Его.

І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
 
Однажды Иисус пришёл в Назарет, в город, где Он вырос, и в субботу, как обычно, Он отправился в синагогу. Там Иисус встал, чтобы читать.

І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
 
Ему подали свиток пророка Исаии, Он развернул его и нашел место, где было написано:

„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
 
«Дух Господа на Мне, потому что Он помазал[41] Меня возвещать бедным Радостную Весть. Он послал Меня провозглашать свободу пленникам, прозрение слепым, освободить угнетенных,

щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
 
возвещать год Господней милости»[42].

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
 
Иисус свернул свиток, отдал его служителю и сел. Глаза всех в синагоге были прикованы к Нему.

І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
 
Он начал говорить: — Сегодня, когда вы слушали, исполнились эти слова Писания.

І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
 
Все хвалили Его и удивлялись силе Его слов. — Но разве Он не сын Иосифа? — спрашивали они.

Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
 
Иисус сказал им: — Вы Мне, конечно, напомните пословицу: «Врач, исцели самого себя!» И скажете Мне: «Мы слышали, что Ты сотворил много чудес в Капернауме, сотвори же и здесь, у Себя на родине, что-либо подобное».

І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
 
Но говорю вам истину, ни одного пророка не принимают на его родине.

Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
 
Уверяю вас, что во времена Илии, когда три с половиной года не было дождя и по всей стране был ужасный голод, в Израиле было много вдов,

а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
 
однако Илия не был послан ни к одной из них, а лишь ко вдове в Сарепту[43] близ Сидона[44].

І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
 
Много было в Израиле прокаженных[45] во времена пророка Елисея, однако ни один из них не был очищен, кроме сирийца Наамана.[46]

І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
 
Все в синагоге пришли в ярость, когда услышали это.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
 
Они вскочили, вытащили Иисуса за пределы города и привели к обрыву горы, на которой был построен город, чтобы сбросить Его вниз.

Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
 
Но Иисус прошёл сквозь толпу и ушел.

І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
 
Он пошел в галилейский город Капернаум и по субботам учил там народ.

І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
 
Люди изумлялись Его учению, потому что в Его словах ощущалась власть.

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
 
В синагоге был человек, одержимый демоном, нечистым духом, и вдруг он громко закричал:

„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
 
— А-а-а! Что Ты хочешь от нас, Иисус из Назарета? Ты пришёл, чтобы погубить нас? Я знаю, Кто Ты! Ты Святой Божий!

А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
 
— Замолчи! — строго приказал Иисус. — Выйди из него! Бросив человека перед всеми на землю, демон вышел из него, не причинив ему вреда.

І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
 
Все изумлялись и говорили друг другу: «Что это такое? С такой властью и силой Он приказывает нечистым духам, что они выходят!»

І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
 
Слух об Иисусе распространялся по всей округе.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
 
Покинув синагогу, Иисус пошел в дом Симона. У тещи же Симона в это время был сильный жар, и Иисуса попросили помочь ей.

І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
 
Наклонившись над ней, Иисус приказал горячке покинуть женщину, и та оставила её. Она сразу же встала и начала накрывать им на стол.

Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
 
Когда же солнце стало клониться к закату, все, у кого были больные различными болезнями, начали приносить их к Иисусу, и Он возлагал на каждого руки и исцелял их.

Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
 
Также и демоны выходили из многих людей с криком: — Ты Сын Бога! Но Иисус запрещал им и не разрешал говорить, потому что они знали, что Он — Христос.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
 
На рассвете Иисус вышел из города и пошел в безлюдное место. Люди стали искать Его и, когда нашли, то уговаривали остаться у них.

Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
 
Но Он сказал: — Я должен возвещать Радостную Весть о Царстве Божьем и в других городах, ведь для этого Я и послан. —

І Він проповідував по синагогах Галілеї.
 
И Он проповедовал в синагогах Иудеи.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
2 [35] — Греч. слово, переведенное как: искушал может также означать: испытывал.
4 [36] — Слова: но каждым словом Божьим отсутствуют в ранних рукописях ЕВАНГЕЛИЯ ОТ ЛУКИ.
4 [37]Втор 8:3.
8 [38]Втор 6:13.
10 [39]Пс 90:11-12.
12 [40]Втор 6:16.
18 [41] — Посредством иудейского обряда помазания человек посвящался на определенное служение. Такого помазания удостаивались пророки, цари и священники.
18 [42]Ис 61:1-2.
26 [43]Сарепта. Финикийский город, находившийся на территории современного государства Ливан. В те времена там жили народности, не признававшие Бога.
25 [44] — См. 3Цар 17.
27 [45] — Это греч. слово, традиционно переводимое как проказа прокаженный, использовалось в отношении нескольких кожных заболеваний. Так же по всей книге.
27 [46] — См. 4Цар 5:1-14.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.