1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

От Павла, призванного быть апостолом Христа Иисуса по воле Божьей, и от брата Сосфена[1],

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

церкви Божьей в Коринфе, всем освященным во Христе Иисусе, призванным быть святыми, а также всем, кто в самых различных местах призывает имя нашего Господа Иисуса Христа — Господа их и нашего.

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Благодать и мир вам от Бога, нашего Отца, и от Господа Иисуса Христа.

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

Я всегда благодарю моего Бога за вас, за ту благодать, которую вы получили от Него через Иисуса Христа,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

потому что благодаря Ему вы были обогащены во всем: и во всяком слове, и во всяком познании[2],

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

так как наше свидетельство о Христе прочно утвердилось в вас.

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

Поэтому у вас нет недостатка ни в каком духовном даре, пока вы ждете явления нашего Господа Иисуса Христа.

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Он утвердит вас в истине до конца, чтобы в День нашего Господа Иисуса Христа вам оказаться непорочными.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Верен Бог, призвавший вас быть в общении с Его Сыном Иисусом Христом, нашим Господом!

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Я умоляю вас, братья, во имя нашего Господа Иисуса Христа, быть в согласии друг с другом! Пусть между вами не будет разделений, но будьте едины в мыслях и в целях.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

Братья мои, от домашних Хлои я узнал о ваших спорах.

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Я имею в виду, что одни из вас говорят: «Я — сторонник Павла», другие: «Я — Аполлоса[3]», третьи: «Я — Кифы[4]», четвертые: «А я — Христа».

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Неужели Христос разделился? Или, может, это Павел был распят за вас? Или вы были крещены во имя Павла?

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

Слава Богу, я никого из вас не крестил, кроме Криспа[5] и Гая[6],

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

так что никто из вас не может сказать, что он крещен во имя мое.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Да, ещё я крестил и домашних Стефана[7], а больше не помню, чтобы я крестил кого-либо.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Ведь Христос послал меня не крестить, а возвещать Радостную Весть, и возвещать её следовало не по человеческой мудрости, иначе крест Христа потерял бы свое значение.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Те, кто идет к погибели, считают, что весть о кресте — это безумие, но для нас, спасаемых, — это сила Божья.

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Ведь написано: «Я погублю мудрость мудрецов, и разум разумных Я отвергну».[8]

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Где мудрец? Где ученый?[9] Где искусный спорщик этого века? Разве Бог не показал, что вся мудрость этого мира на самом деле глупость?

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

И так как по великой мудрости Божьей этот мир, несмотря на всю его мудрость, так и не смог познать Его, то Богу было угодно спасти тех, кто поверит через «безумие» возвещаемой вести.

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

Иудеи требуют знамений, греки ищут мудрости,

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

а мы возвещаем распятого Христа — для иудеев это камень преткновения, а для язычников — безумие.

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

Для тех же, кого Бог призвал, будь то иудей или грек, Христос — это сила и мудрость Божья!

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

Ведь то, что кажется глупостью Божьей, — куда мудрее человеческой мудрости, и что кажется слабостью Божьей — куда сильнее человеческой силы.

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

Взгляните, братья, на то, какими вы были, когда вас призвал Бог. Много ли среди вас было мудрых, если судить по-человечески, много ли среди вас могущественных, много ли знатных?

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

Но Бог избрал то, что в мире считается глупым, чтобы посрамить мудрых, и то, что в мире считается слабым, чтобы посрамить сильное.

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

Он избрал низкое и презренное, то, что в мире не имеет никакой цены, чтобы сделать ничем то, что считается важным,

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

так что теперь никто не может хвалиться перед Ним.

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

Благодаря Ему вы находитесь во Христе Иисусе, Который стал для нас мудростью Божьей, нашей праведностью, святостью и искуплением.

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

Поэтому, как написано: «Тот, кто хвалится, пусть хвалится Господом».[10]

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — См. Деян 18:17.

5 [2] — См. 1Кор 12:8; 2Кор 8:7.

12 [3] — См. Деян 18:24-28; Тит 3:13.

12 [4] — Кифа. В знач.: «Петр». Оба имени переводятся как камень скала.

14 [5] — См. Деян 18:8.

14 [6] — См. Рим 16:23.

16 [7] — См. 1Кор 16:15, 17.

19 [8] — Ис 29:14.

20 [9] — Или: книжник.

31 [10] — Иер 9:24.

« 16 глава 2 глава »