Галатів 1 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Переклад Огієнка → Русского Библейского Центра

Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

Павел, апостол, не от людей и не человеком поставленный, а Иисусом Христом и Богом Отцом, воскресившим Его из мертвых,

і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:

И все здесь со мной братья — церквам Галатии:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, —

По воле Бога Отца нашего Он отдал Себя за наши грехи и спас нас от этого порочного мира.

Йому слава на віки́ вічні, амі́нь!

Ему слава во веки веков! Аминь.

Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,

Меня поражает, с какой поспешностью вы, призванные Христовой благодатью, перебегаете к новому евангелию.

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.

Ведь никакого нового нет! Зато есть люди, сбивающие вас с толку попытками исказить Христово евангелие.

Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!

Но если бы даже мы сами или ангел с неба принес вам не ту весть, какую мы у вас возвещали, а другую, — да будет анафема!

Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!

Сказанное повторю еще раз: кто возвещает вам не то евангелие, которое вы приняли, — да будет анафема!

Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.

Людской ли добиваюсь я приязни? Не Божьей ли! Людям ли угождать пустился? Будь мое дело угождение людям, я не был бы рабом Христовым!

Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.

Надо вам знать, братья, что евангельскую весть я принес вам не от человека.

Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.

Я получил ее не от человека, не у людей учась. Ее открыл мне Сам Иисус Христос.

Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.

Вы, конечно, наслышаны о моем образе жизни в иудействе, как я безжалостно терзал Божью церковь, разорял ее.

І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.

Я опережал в иудействе многих соплеменников моего поколения, ни на шаг не позволял себе отступить от предания отцов.

Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав

Но еще от утробы матери Бог востребовал и призвал меня по Своей милости. Он расположился

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,

Открыть мне Своего Сына, чтобы с вестью о Нем идти мне ко всем народам. И тут я ни к кому не бросился за советом,

і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.

Не пошел в Иерусалим к призванным до меня апостолам. Вместо этого я ушел в Аравию, потом вернулся в Дамаск.

По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Лишь спустя три года я пришел наконец в Иерусалим пообщаться с Кифой, пробыл у него пятнадцать дней.

А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Других апостолов я не видел, а видел Иакова, брата Господня.

А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

Все так и есть, как я пишу вам перед Богом. Не лгу.

Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.

После этого я пошел в провинции Сирию и Киликию.

Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, —

Церкви Христовы в Иудее лично меня не знали,

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.

А только питались слухами, что, мол, «давнишний наш притеснитель сегодня проповедует веру, которую вчера искоренял».

І сла́вили Бога вони через мене!

И прославляли за меня Бога.

« 13 глава 2 глава »