2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Огієнка → Русского Библейского Центра

Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

Павел, по воле Божьей апостол Христа Иисуса, идущий с обещанием жизни, а жизнь — это Христос Иисус, —

до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

Тимофею, любимому чаду: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего!

Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

Благодарю Бога за то, что, с чистой совестью, как и мои прародители, служа Ему, могу постоянно, днем и ночью, упоминать тебя в моих к Нему предстояниях.

Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

Не забываю о твоих слезах. Желаю видеть тебя. И как же я при этом порадуюсь

Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

Новой очевидности твоей искренней веры! Ею отличались еще твоя бабка Лоида и мать Евника, и я не сомневаюсь, что и ты такой же.

З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

Заодно напоминаю: не давай остыть в себе Божьему дару, который я сам подтвердил возложением рук.

Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

Бог наделил нас не робостью, а наоборот, силой духа, любви и воли.

Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

Нельзя тебе стыдиться свидетельства о нашем Господе, да и меня, Его узника, и не хотеть страданий ради евангелия, которое несем силой Бога.

що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

Он спас и святым призванием призвал нас не по нашим делам, а по Своему предрешению — по благодати, дарованной нам через Христа Иисуса прежде веков и времен.

А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

Открыло же ее теперь явление нашего Спасителя Христа Иисуса, истребившего смерть и со светом евангелия явившего жизнь, бессмертие.

що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

На это я поставлен проповедником, апостолом и учителем.

З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

В этом причина нынешних моих страданий. Но не сетую. Знаю, в Кого поверил, и убежден, что к тому Дню Он, конечно, задаток мой сбережет.

Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

С верой и любовью Христа Иисуса бери за образец здравого учения все, что узнал от меня.

Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

Святым Духом, в нас обитающим, береги доверенный тебе бесценный задаток.

Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

Как ты знаешь, в Азии от меня все отвернулись, в том числе Фигел и Гермоген.

Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

Пусть будет Господь милостив к дому Онисифора за то, что он не раз помогал мне набраться новых сил и не пугался моих цепей.

А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

В Риме он долго меня искал. И нашел.

хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

Пусть он обретет милость у Господа в тот День! Да позволит ему это Господь! Ты хорошо знаешь, как много он сделал для меня в Эфесе.

« 6 глава 2 глава »