Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Переклад Огієнка → Русского Библейского Центра

Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

Павел, узник Христа Иисуса, и брат Тимофей — нашему доброму сотруднику Филемону

і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

И нашей сестре Апфии, нашему сподвижнику Архипу и церкви, что собирается под твоим кровом:

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

Благодарю Бога моего всякий раз, когда упоминаю тебя в моих к Нему предстояниях.

Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

Много наслышан о твоей вере в Господа Иисуса и любви ко всему святому народу.

щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

Именно эта твоя вера, которую ты разделяешь с братьями, подтолкнула тебя на все то доброе, что есть в нас от Христа.

Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

Велика моя радость и утешение в твоей любви, брат: благодаря тебе святые братья получили передышку, отогрелись душой.

Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

Поэтому, хотя великое мое от Христа дерзновение и позволяет по необходимости приказать,

але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

Но, пожалуй, из любви к тебе лучше будет мне, Павлу, старцу, а сегодня узнику Христа Иисуса, просить.

Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

Прошу тебя о сыне моем Онисиме. Он в моем здесь заточении стал мне сыном.

Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

Когда-то он был тебе без надобности, а теперь и у тебя есть в нем надобность, и у меня.

Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

И вот эту радость моего сердца отсылаю опять к тебе.

Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

Я чуть было не оставил его здесь, чтобы он вместо тебя послужил мне в заточении, где нахожусь за евангелие,

та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

Но без твоего слова не захотел, а не то бы тебе пришлось давать свое согласие на доброе дело под давлением, а не по собственной воле.

Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

Но, может быть, он для того только на время и отлучился, чтобы тебе заполучить его уже навсегда,

і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

И не как раба, а поверх раба, как брата, особенно дорогого мне, а, может быть, еще больше тебе, и в простом понимании, и в Господе.

Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

Да чего там! Разве мы не одно дело делаем? Прими его, как принял бы меня.

Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

Если же он чем не угодил тебе или задолжал, отнеси это на мой счет.

Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

Я, Павел, пишу это своей рукой: все возмещу. Что говорить, с твоей стороны ты тоже сам себя мне задолжал.

Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

Что ж, брат, сделай ради Господа так, чтобы на тебя мне порадоваться. Дай сердцу моему ради Христа успокоение.

Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

Полагаюсь на твое послушание. Пишу тебе в уверенности, что сделаешь сверх того, о чем пишу.

А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

Заодно приготовь для меня где остановиться: надеюсь вашими молитвами и Божьей милостью быть вскоре у вас.

Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

Тебе передают привет Эпафрас, тоже здесь со мной узник Христа Иисуса, Марк, Аристарх, Демас, Лука — мои сотрудники.

Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

С духом вашим да будет благодать Господа Иисуса Христа!

Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.

« 3 глава 1 глава »