1 Слово Господнє, що було́ до Осі́ї, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоа́ма, Йоашового сина, Ізра́їлевого царя.
2 Поча́ток того, що Господь говорив через Осі́ю. І сказав Господь до Осії: „Іди, візьми собі жінку блудли́ву, і вона породить дітей блу́ду, бо сильно блудоді́є цей Край, відступивши від Господа.“
3 І він пішов, і взяв Ґо́мер, дочку́ Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.
4 І сказав Господь до нього: „Назви ім'я́ йому Їзрее́л, бо ще трохи, і покараю кров Їзрее́лу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізра́їлевого дому.
5 І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел“.
6 І зачала вона ще, і породила дочку́. І сказав Він йому: „Назви ім'я́ їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу́ Я їм.
7 А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу́ їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу́ їм ані луком, ані мечем, ані війною, кі́ньми чи верхівця́ми“.
8 І відлучи́ла вона Ло-Рухаму, і зачала зно́ву, і породила сина.
9 А Він сказав: „Назви ім'я́ йому Ло-Аммі, бо ви не наро́д Мій, і Я не буду ваш!
9 «Мой народ» — выражение, которое в В. 3, относится исключительно к Израилю, как нации. Это выражение никогда не применялось к патриархам: Аврааму, Исааку и Иакову. См. Мф 2:6.
10 «Израиль» у Осии означает десять колен, из которых состояло северное царство в отличие от Иудеи (колен Иуды и Вениамина), из которых состояло южное царство, в которое входил род Давида. (См. 3Цар 12:1−21). Обетование в ст. 10 еще ожидает своего исполнения. См. «Израиль» (Быт 12:2−3; Рим 11:26).