Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (МП)

 
 

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,
 
Павел, раб Иисуса Христа, призванный Апостол, избранный к благовестию Божию,

яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,
 
которое Бог прежде обещал через пророков Своих, в святых писаниях,

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
 
о Сыне Своем, Который родился от семени Давидова по плоти

і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
 
и открылся Сыном Божиим в силе, по духу святыни, через воскресение из мертвых, о Иисусе Христе Господе нашем,

що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,
 
через Которого мы получили благодать и апостольство, чтобы во имя Его покорять вере все народы,

між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —
 
между которыми находитесь и вы, призванные Иисусом Христом, —

усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
 
всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым: благодать вам и мир от Бога отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
 
Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всем мире.

Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,
 
Свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в благовествовании Сына Его, что непрестанно воспоминаю о вас,

і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.
 
всегда прося в молитвах моих, чтобы воля Божия когда-нибудь благопоспешила мне придти к вам,

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,
 
ибо я весьма желаю увидеть вас, чтобы преподать вам некое дарование духовное к утверждению вашему,

цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.
 
то есть утешиться с вами верою общею, вашею и моею.

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.
 
Не хочу, братия, [оставить] вас в неведении, что я многократно намеревался придти к вам (но встречал препятствия даже доныне), чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих народов.

А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
 
Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
 
Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.
 
Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что [оно] есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, [потом] и Еллину.

Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.
 
В нем открывается правда Божия от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,
 
Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
 
Ибо, что можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им.

Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,
 
Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны.

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.
 
Но как они, познав Бога, не прославили Его, как Бога, и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце;

Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,
 
называя себя мудрыми, обезумели,

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.
 
и славу нетленного Бога изменили в образ, подобный тленному человеку, и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся, —

Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
 
то и предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они сквернили сами свои тела.

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.
 
Они заменили истину Божию ложью, и поклонялись, и служили твари вместо Творца, Который благословен во веки, аминь.

Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.
 
Потому предал их Бог постыдным страстям: женщины их заменили естественное употребление противоестественным;

Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.
 
подобно и мужчины, оставив естественное употребление женского пола, разжигались похотью друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за свое заблуждение.

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.
 
И как они не заботились иметь Бога в разуме, то предал их Бог превратному уму — делать непотребства,

Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,
 
так что они исполнены всякой неправды, блуда, лукавства, корыстолюбия, злобы, исполнены зависти, убийства, распрей, обмана, злонравия,

обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,
 
злоречивы, клеветники, богоненавистники, обидчики, самохвалы, горды, изобретательны на зло, непослушны родителям,

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.
 
безрассудны, вероломны, нелюбовны, непримиримы, немилостивы.

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
 
Они знают праведный [суд] Божий, что делающие такие [дела] достойны смерти; однако не только [их] делают, но и делающих одобряют.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.