Неемії 1 глава

Книга Неемії
Переклад Огієнка → Синода́льный перево́д

Слова́ Неемі́ї, Гахаліїного сина: „І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в за́мку Шуша́н.

Слова́ Нееми́и, сы́на Ахалии́на. В ме́сяце Кисле́ве, в двадца́том году́, я находи́лся в Су́зах, престо́льном го́роде.

І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим.

И пришёл Хана́ни, оди́н из бра́тьев мои́х, он и не́сколько челове́к из Иуде́и. И спроси́л я их об уцеле́вших Иуде́ях, кото́рые оста́лись от пле́на, и об Иерусали́ме.

А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“...

И сказа́ли они́ мне: оста́вшиеся, кото́рые оста́лись от пле́на, нахо́дятся там, в стране́ свое́й, в вели́ком бе́дствии и в уничиже́нии; и стена́ Иерусали́ма разру́шена, и воро́та его́ сожжены́ огнём.

І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога.

Услы́шав э́ти слова́, я сел и запла́кал, и печа́лен был не́сколько дней, и пости́лся и моли́лся пред Бо́гом небе́сным

I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, —

и говори́л: Го́споди, Бо́же небе́с, Бо́же вели́кий и стра́шный, храня́щий заве́т и ми́лость к лю́бящим Тебя́ и соблюда́ющим за́поведи Твои́!

нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили!

Да бу́дут у́ши Твои́ внима́тельны и о́чи Твои́ отве́рсты, что́бы услы́шать моли́тву раба́ Твоего́, кото́рою я тепе́рь день и ночь молю́сь пред Тобо́ю о сына́х Изра́илевых, раба́х Твои́х, и испове́дуюсь во греха́х сыно́в Изра́илевых, кото́рыми согреши́ли мы пред Тобо́ю, согреши́ли — и я и дом отца́ моего́.

Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.

Мы ста́ли престу́пны пред Тобо́ю и не сохрани́ли за́поведей и уста́вов и определе́ний, кото́рые Ты запове́дал Моисе́ю, рабу́ Твоему́.

Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами!

Но помяни́ сло́во, кото́рое Ты запове́дал Моисе́ю, рабу́ Твоему́, говоря́: «е́сли вы сде́лаетесь престу́пниками, то Я рассе́ю вас по наро́дам;

Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!

когда́ же обрати́тесь ко Мне и бу́дете храни́ть за́поведи Мои́ и исполня́ть их, то хотя́ бы вы и́згнаны бы́ли на край не́ба, и отту́да соберу́ вас и приведу́ вас на ме́сто, кото́рое избра́л Я, что́бы водвори́ть там и́мя Моё».

А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.

Они́ же рабы́ Твои́ и наро́д Твой, кото́рый Ты искупи́л си́лою Твое́ю вели́кою и руко́ю Твое́ю могу́щественною.

Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке́ до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що пра́гнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!“ А я був ча́шником царевим.

Молю́ Тебя́, Го́споди! Да бу́дет у́хо Твоё внима́тельно к моли́тве раба́ Твоего́ и к моли́тве рабо́в Твои́х, лю́бящих благогове́ть пред и́менем Твои́м. И благопоспеши́ рабу́ Твоему́ тепе́рь, и введи́ его́ в ми́лость у челове́ка сего́. Я был виноче́рпием у царя́.

« 10 глава 2 глава »