Марка 1 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Огієнка → Синода́льный перево́д

Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.

Нача́ло Ева́нгелия Иису́са Христа́, Сы́на Бо́жия,

Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.

как напи́сано у проро́ков: «Вот, Я посыла́ю А́нгела Моего́ пред лицо́м Твои́м, кото́рый пригото́вит путь Твой пред Тобо́ю».

Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“ —

«Глас вопию́щего в пусты́не: пригото́вьте путь Го́споду, прямы́ми сде́лайте стези́ Ему́».

виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів.

Яви́лся Иоа́нн, крестя́ в пусты́не и пропове́дуя креще́ние покая́ния для проще́ния грехо́в.

І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої.

И выходи́ли к нему́ вся страна́ Иуде́йская и Иерусалимля́не, и крести́лись от него́ все в реке́ Иорда́не, испове́дуя грехи́ свои́.

А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й.

Иоа́нн же носи́л оде́жду из верблю́жьего во́лоса и по́яс ко́жаный на чре́слах свои́х и ел акри́ды и ди́кий мёд.

І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його.

И пропове́довал, говоря́: идёт за мно́ю Сильне́йший меня́, у Кото́рого я недосто́ин, наклони́вшись, развяза́ть реме́нь о́буви Его́;

Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.

я крести́л вас водо́ю, а Он бу́дет крести́ть вас Ду́хом Святы́м.

І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні.

И бы́ло в те дни, пришёл Иису́с из Назаре́та Галиле́йского и крести́лся от Иоа́нна в Иорда́не.

І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього.

И когда́ выходи́л из воды́, то́тчас уви́дел Иоа́нн разверза́ющиеся небеса́ и Ду́ха, как го́лубя, сходя́щего на Него́.

І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“

И глас был с небе́с: Ты Сын Мой возлю́бленный, в Кото́ром Моё благоволе́ние.

І зараз повів Його Дух у пустиню.

Неме́дленно по́сле того́ Дух ведёт Его́ в пусты́ню.

І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.

И был Он там в пусты́не со́рок дней, искуша́емый сатано́ю, и был со зверя́ми; и А́нгелы служи́ли Ему́.

А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію,

По́сле же того́, как пре́дан был Иоа́нн, пришёл Иису́с в Галиле́ю, пропове́дуя Ева́нгелие Ца́рствия Бо́жия

і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“

и говоря́, что испо́лнилось вре́мя и прибли́зилось Ца́рствие Бо́жие: пока́йтесь и ве́руйте в Ева́нгелие.

А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.

Проходя́ же близ мо́ря Галиле́йского, уви́дел Си́мона и Андре́я, бра́та его́, заки́дывающих се́ти в мо́ре, и́бо они́ бы́ли рыболо́вы.

I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.

И сказа́л им Иису́с: иди́те за Мно́ю, и Я сде́лаю, что вы бу́дете ловца́ми челове́ков.

І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.

И они́ то́тчас, оста́вив свои́ се́ти, после́довали за Ним.

А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили.

И, пройдя́ отту́да немно́го, Он уви́дел Иа́кова Зеведе́ева и Иоа́нна, бра́та его́, та́кже в ло́дке почи́нивающих се́ти;

І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.

и то́тчас призва́л их. И они́, оста́вив отца́ своего́ Зеведе́я в ло́дке с рабо́тниками, после́довали за Ним.

І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.

И прихо́дят в Капернау́м; и вско́ре в суббо́ту вошёл Он в синаго́гу и учи́л.

І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники.

И диви́лись Его́ уче́нию, и́бо Он учи́л их, как власть име́ющий, а не как кни́жники.

І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,

В синаго́ге их был челове́к, одержи́мый ду́хом нечи́стым, и вскрича́л:

і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“.

оста́вь! что Тебе́ до нас, Иису́с Назаря́нин? Ты пришёл погуби́ть нас! зна́ю Тебя́, кто Ты, Свято́й Бо́жий.

Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“

Но Иису́с запрети́л ему́, говоря́: замолчи́ и вы́йди из него́.

І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього.

Тогда́ дух нечи́стый, сотря́сши его́ и вскрича́в гро́мким го́лосом, вы́шел из него́.

І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“.

И все ужасну́лись, так что друг дру́га спра́шивали: что э́то? что́ э́то за но́вое уче́ние, что Он и ду́хам нечи́стым повелева́ет со вла́стью, и они́ повину́ются Ему́?

І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні.

И ско́ро разошла́сь о Нём молва́ по всей окре́стности в Галиле́е.

І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.

Вы́йдя вско́ре из синаго́ги, пришли́ в дом Си́мона и Андре́я, с Иа́ковом и Иоа́нном.

А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.

Тёща же Си́монова лежа́ла в горя́чке; и то́тчас говоря́т Ему́ о ней.

І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.

Подойдя́, Он подня́л её, взяв её за ру́ку; и горя́чка то́тчас оста́вила её, и она́ ста́ла служи́ть им.

А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих.

При наступле́нии же ве́чера, когда́ заходи́ло со́лнце, приноси́ли к Нему́ всех больны́х и беснова́тых.

І все місто зібралося перед двери́ма.

И весь го́род собра́лся к дверя́м.

І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.

И Он исцели́л мно́гих, страда́вших разли́чными боле́знями; изгна́л мно́гих бе́сов, и не позволя́л бе́сам говори́ть, что они́ зна́ют, что Он Христо́с.

А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився.

А у́тром, встав весьма́ ра́но, вы́шел и удали́лся в пусты́нное ме́сто, и там моли́лся.

А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.

Си́мон и бы́вшие с ним пошли́ за Ним

І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.

и, найдя́ Его́, говоря́т Ему́: все и́щут Тебя́.

А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“.

Он говори́т им: пойдём в бли́жние селе́ния и города́, что́бы Мне и там пропове́довать, и́бо Я для того́ пришёл.

І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.

И Он пропове́довал в синаго́гах их по всей Галиле́е и изгоня́л бе́сов.

І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

Прихо́дит к Нему́ прокажённый и, умоля́я Его́ и па́дая пред Ним на коле́ни, говори́т Ему́: е́сли хо́чешь, мо́жешь меня́ очи́стить.

І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“

Иису́с, умилосе́рдившись над ним, простёр ру́ку, косну́лся его́ и сказа́л ему́: хочу́, очи́стись.

І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став.

По́сле сего́ сло́ва прока́за то́тчас сошла́ с него́, и он стал чист.

А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його,

И, посмотре́в на него́ стро́го, то́тчас отосла́л его́

і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

и сказа́л ему́: смотри́, никому́ ничего́ не говори́, но пойди́, покажи́сь свяще́ннику и принеси́ за очище́ние твоё, что повеле́л Моисе́й, во свиде́тельство им.

А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.

А он, вы́йдя, на́чал провозглаша́ть и расска́зывать о происше́дшем, так что Иису́с не мог уже́ я́вно войти́ в го́род, но находи́лся вне, в места́х пусты́нных. И приходи́ли к Нему́ отовсю́ду.

« 28 глава 2 глава »