1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Переклад Хоменка

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »