2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Огієнка → Переклад Куліша та Пулюя

Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,

до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.

Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,

Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,

Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.

З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.

Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,

що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм,

що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.

З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.

Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.

Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.

Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;

А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.

хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.

« 6 глава 2 глава »