Вихід 1 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

Израиль пришёл в Египет вместе со своими сыновьями и их семьями. Вот сыновья Израиля:

Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

Рувим, Симеон, Левий и Иуда,

Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

Иссахар, Завулон и Вениамин,

Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

Дан и Неффалим, Гад и Асир.

І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

Всего прямых потомков Иакова было 70 человек, Иосиф же, один из двенадцати сыновей, был уже в Египте.

І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

Потом Иосиф, все его братья и все люди того поколения умерли,

А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

но у членов семьи Израиля было много потомков, и число их всё росло. Народ Израиля становился сильнее, и наполнилась им земля Египетская.

І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

Но вот к власти в Египте пришёл новый фараон, который не знал Иосифа.

І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

Он сказал своему народу: "Посмотрите на сынов Израиля, их много и они сильнее нас!

Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

Нам нужно придумать, как бы помешать им, чтобы они не стали ещё многочисленнее, ибо, если будет война, сыны Израиля могут вступить в союз с нашими врагами и тогда победят нас и уйдут от нас".

І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

Тогда египтяне решили сделать жизнь израильского народа тяжёлой. Они поставили над ними надсмотрщиков, чтобы те заставили израильтян построить для царя города Пифом и Раамсес, города для запасов.

Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

Но чем больше египтяне принуждали израильтян трудиться, тем больше возрастало их число, и тем больше они распространялись по земле. Египтяне стали всё больше и больше опасаться израильского народа

І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

и потому принуждали их трудиться ещё тяжелее.

І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

Египтяне сделали жизнь израильтян горькой, принуждая их к изнурительной работе с кирпичом и известью и к тяжёлой работе в полях. Они с жестокостью заставляли израильтян тяжко трудиться, что бы те не делали.

І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

Были там две повивальные бабки, помогавшие израильтянкам при родах. Одну из них звали Шифра, а другую Фуа. Египетский царь сказал повивальным бабкам:

і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

"Когда будете помогать иудейкам при родах, и когда родится девочка, оставляйте её в живых, когда же родится мальчик, убивайте его!"

Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

Но повивальные бабки боялись Бога и, ослушавшись царского приказа, оставляли всех новорожденных мальчиков в живых.

І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

Египетский царь призвал к себе повивальных бабок и спросил: "Почему вы это делаете? Почему оставляете в живых новорожденных мальчиков?"

І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

Повивальные бабки ответили фараону: "Иудейки намного крепче египтянок, и дети у них рождаются ещё до нашего прихода".

І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

Повивальные бабки были угодны Богу, Он делал им добро; семьи же иудеев умножились.

І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

Так как повивальные бабки боялись Бога, поэтому Он позволил им иметь собственные семьи.

І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

И приказал фараон своему народу: "Всех новорожденных девочек оставляйте в живых, всякого же новорожденного мальчика бросайте в реку Нил".

« 50 глава 2 глава »