Йоіла 1 глава

Книга пророка Йоіла
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

 
 

Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.
 
И было слово Господа к Иоилю, сыну Вафуила.

„Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?
 
Старейшины, слушайте и внимайте этим словам! Слушайте Меня, все люди, живущие на этой земле. Случалось ли что-либо подобное раньше, при вашей жизни или при жизни ваших предков? Нет, не случалось!

Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.
 
Расскажите всё своим детям, и пусть ваши дети расскажут об этом своим детям, а те поведают обо всём следующему поколению.

„Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.
 
То, что не съели гусеницы, съела саранча, а то, что оставила саранча, доели черви и жуки!

Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!
 
Пробудитесь, пьяницы, и громко плачьте! Рыдайте все, кто пьёт вино. Нет больше вашего сладкого вина, не испробовать вам его больше.

Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.
 
Огромная и сильная страна идёт сражаться против Моего народа. Воинов их не счесть! Зубы у них, как у льва, а клыки, как у львицы.

Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.
 
Они опустошат Мои виноградники и погубят фиговые деревья! Саранча объест кору с моих деревьев. Сделает их ветви белыми.

Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.
 
Плачьте, как молодая невеста, потерявшая жениха.

Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.
 
Священники! Служители Господние, плачьте и печальтесь, ибо не будет больше ни хлеба для жертвоприношения, ни вина на жертвенниках в храме Господнем.

Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.
 
Поля уничтожены. Горюет сама земля, ибо истреблены посевы, высохло молодое вино и не стало больше оливкового масла.

Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.
 
Печальтесь, земледельцы! Рыдайте виноградари! Оплакивайте пшеницу и ячмень, ибо погиб урожай на полях.

Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.
 
Вино высохло и фиговые деревья умирают. Засохли смоковницы, гранатовые деревья, яблони и пальмы. Исчезло и веселье у людей.

Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!
 
Священники, наденьте траурные одежды и громко плачьте. Плачьте громко, служители алтаря. Вы будете спать в траурных одеждах, вы, кто служит моему Богу, потому что не стало в Божьем храме вашего хлебного и винного приношения.

Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.
 
Назначьте людям пост. Соберите их вместе на особое собрание. Созовите старейшин и всех жителей страны в дом Господа вашего Бога и молитесь Господу.

Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!
 
Горюйте! Близок День Господний: в этот день придёт наказание от Всемогущего.

Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
 
Отнята у нас пища и веселье ушло из дома Бога нашего.

Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.
 
Мы посеяли зерно, но оно высохло под землёй. Наши растения засохли и погибли. Опустели житницы и закрома разрушены, ибо не стало хлеба.

Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!
 
Скот голоден и стонет. Уныло бродят стада в поиске пастбищ; даже стада овец погибают.

До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.
 
Господи, я взываю к Тебе о помощи. Огонь превратил наши зелёные поля в пустыню, и пламя выжгло все деревья.

Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!
 
Диким животным тоже нужна Твоя помощь. Пересохли ручьи! Огонь выжег наши пастбища и превратил их в пустыню.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.