Повторення 1 глава

П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

Вот какие слова сказал Моисей израильскому народу, когда они были за рекой Иордан, в пустыне к востоку от Иордана, против Суфа, между пустыней Фаран и городами Тофелом, Лаваном, Асирофом и Дизагавом.

одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

На путь от Хорива через горы Сеира в Кадес-Варни уходит одиннадцать дней,

І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

но с того времени, как израильский народ покинул Египет, и до того, как они пришли на то место, прошло сорок лет. В первый день одиннадцатого месяца сорокового года Моисей говорил с народом и передал им всё, что повелел Господь.

по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

Это произошло после победы Господа над Сигоном, царём Аморрейским, который жил в Есевоне, и Огом, царём Васанским, жившим в Аштерофе и Едреи.

На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

Израильский народ был на левом берегу реки Иордан в земле Моавитской, когда Моисей начал объяснять, что повелел Господь, и сказал:

„Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

"Господь, Бог наш, говорил с нами на горе Хориве и сказал: "Вы долго оставались на той горе,

Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

так отправляйтесь же в горы, где живут аморреи, и по всей округе, идите в долину Иордана, в горы, на западные склоны, в Негев и на побережье морское. Пройдите через землю Ханаанскую и через Ливан до самой великой реки Евфрат.

Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

Я отдаю вам эту землю, идите и возьмите её. Я обещал дать эту землю вашим предкам, Аврааму, Исааку и Иакову, обещал отдать эту землю им и их потомкам"".

І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

Моисей сказал: "Я и тогда сказал вам, что не смогу один быть вам предводителем,

Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

теперь же вас ещё больше! Господь, Бог ваш, умножил ваше число, и сегодня вас столько, сколько звёзд на небе!

Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

Да умножит вас Господь, Бог предков ваших, тысячекратно против сегодняшнего числа! Да благословит Он вас, как обещал!

Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

Я же один не могу печься о вас и разрешать все ваши споры!

Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

Изберите себе по нескольку человек из каждого колена, и я сделаю их вашими предводителями. Изберите тех, у кого есть разумение и опыт.

І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

Вы сказали: "Так и сделаем".

І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

И вот я взял мудрых и опытных людей, избранных вами из каждого колена, и сделал их вашими предводителями. Так я установил над вами тысячников, сотников, пятидесятников, десятников и дал вам также надзирателей в каждом колене вашем.

І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

Тогда я сказал судьям: "Выслушивайте споры братьев и судите справедливо, спорят ли между собой двое израильтян или израильтянин и чужестранец.

Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

Не считайте, что один человек важнее другого, выслушивайте и малого и великого. Никого не бойтесь, ибо суд — дело Божие; а если дело слишком трудно для вас, обратитесь ко мне, и я рассужу".

I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

И дал я вам тогда повеление обо всём, что вам надлежит делать".

І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

"И тогда, повинуясь Господу, Богу нашему, мы отправились с Хорива в горную страну аморреев, прошли через огромную и страшную пустыню, которую вы видели, и пришли в Кадес-Варни.

І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

Я вам сказал: "Вы пришли в горную страну аморреев, которую Господь, Бог наш, даёт нам.

Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

Смотрите же, вот она! Поднимитесь и возьмите себе эту землю! Господь, Бог ваших предков, повелел вам сделать это! Не бойтесь и ни о чём не беспокойтесь!"

А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

И тогда вы пришли ко мне и сказали: "Давай сначала пошлём несколько человек, чтобы они осмотрели эту землю. Пусть разведают, в чём её сила и в чём слабость, а потом пусть возвратятся и скажут, какой дорогой нам идти и через какие города".

І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

Мысль эта мне понравилась, и Я выбрал из вашего числа 12 человек, по одному от каждого колена.

І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

И вот они ушли и, поднявшись в горы, пришли в долину Есхол и осмотрели её.

І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

Набрав плодов этой земли, они принесли их и рассказали нам об этой земле. "Господь, Бог наш, даёт нам хорошую землю", — сказали они.

Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

Вы же отказались идти в ту землю, отказались повиноваться Господу, Богу вашему,

І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

разошлись по своим шатрам и стали жаловаться, говоря: "Господь, из ненависти к нам, вывел нас из страны Египетской только для того, чтобы нас истребили аморреи!

Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

Куда же нам теперь идти? Наши братья испугали нас своими рассказами. "Народ там крупнее и выше нас! — сказали они. — Города большие, и стены их до самого неба! И мы видели там исполинов!""

І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

Я сказал вам: "Не страшитесь и не бойтесь этого народа!

Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

Господь, Бог ваш, пойдёт впереди вас и будет сражаться за вас, как сделал это в Египте. Вы видели, что Он шёл впереди вас там

і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

и в пустыне, видели, что Господь Бог нёс вас, как отец несёт сына, и привёл вас невредимыми к этому месту".

Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

И всё-таки вы не верили Господу, Богу вашему!

що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

Во время ваших скитаний Он шёл впереди вас и находил вам место, где поставить стан, шёл впереди вас ночью в огне, а днём в облаке, указывая вам путь".

І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

"Господь услышал ваши речи, разгневался и поклялся, сказав:

Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

"Вы — народ, полный зла, и потому никто из вас не увидит доброй земли, обещанной Мною вашим предкам,

окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

только Халев, сын Иефоннии, увидит её. Я дам Халеву и его потомкам землю, по которой он прошёл, ибо Халев исполнил всё, что Я повелел".

Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: "Моисей, и ты тоже не вступишь на эту землю,

Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

Иисус, сын Навина, твой помощник, вступит на эту землю. Ободряй Иисуса, ибо он поведёт за собой израильский народ, чтобы они владели этой землёй".

А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

И сказал нам Господь: "Вы сказали, что враг захватит ваших детей, но эти дети вступят на ту землю. Они ещё слишком молоды, чтобы отличить добро от зла, и потому Я отдам им эту землю, и ваши дети овладеют ею.

А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

А вы поверните и отправляйтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю".

А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

"Моисей, — сказали вы тогда, — мы согрешили против Господа, но теперь мы пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш". И каждый из вас перепоясался своим оружием, думая, что вам будет легко захватить эту горную страну.

Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

Господь же сказал мне: "Скажи народу, чтобы они не поднимались туда и не сражались, ибо Меня не будет с ними, и враги одолеют их".

І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

Я говорил с вами, но вы не слушали и отказывались повиноваться Господу, считая, что можете полагаться на свои силы. Вы поднялись в горы,

І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

но живущие там аморреи вышли сразиться с вами и погнались за вами, словно пчелиный рой, и гнали вас от Сеира до самой Хормы.

І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

Тогда вы пришли назад и воззвали к Господу о помощи, но Господь отказался слушать вас,

І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

и вы остались в Кадесе на долгое время".

« 36 глава 2 глава »