Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Сучасний переклад → Пераклад Анатоля Клышкi

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

Павел, раб Божы і Апостал Ісуса Хрыста паводле веры выбраных Божых і спазнання ісціны, якая згодна з набожнасцю,

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

у надзеі вечнага жыцця, якое Бог, што не можа лгаць, абяцаў перад вечнымі часамі,

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

а ў свой час аб’явіў Сваё Слова ў пропаведзі, якая была даручана мне паводле загаду нашага Збаўцы Бога, —

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Ціту, сапраўднаму сыну ў супольнай веры: Ласка [, міласць] і мір ад Бога Бацькі і [Госпада] Ісуса Хрыста, нашага Збаўцы.

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

Дзеля гэтага я пакінуў цябе на Крыце, каб ты ўпарадкаваў, што засталося неўпарадкаванае, і паставіў у кожным горадзе старэйшын, як я табе загадаў:

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

калі хто беззаганны, муж адной жонкі, мае дзяцей, якія веруюць, не абвінавачваюцца ў распусце ці ў непаслухмянасці.

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

Бо епіскап павінен быць беззаганны, як Божы домакіраўнік, не самазадаволены, не гняўлівы, не прагавіты да віна, не задзірлівы, не хцівы,

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

а гасцінны, дабралюбны, разумны, справядлівы, набожны, устрыманы,

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

які трымаецца вернага слова, згоднага з вучэннем, каб ён быў моцны і пераконваць у здаровым вучэнні і выкрываць тых, што выступаюць супроць.

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

Бо ёсць многа непакорлівых, пустасловаў і ашуканцаў, асабліва з абрэзаных,

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

якім трэба заціскаць рот, тым, якія разбураюць цэлыя дамы, вучачы таму, чаму не след, дзеля ганебнай карыслівасці.

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Адзін з іх саміх, іх уласны прарок, сказаў: «Крыцяне заўсёды лгуны, лютыя звяры, лянівыя абжоры».

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

Сведчанне гэта праўдзівае. З гэтай прычыны выкрывай іх рэзка, каб яны былі здаровыя ў веры,

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

не слухалі іудзейскія байкі і запаведзі людзей, што адварочваюцца ад ісціны.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Усё чыстае для чыстых; а для апаганеных і бязверных няма нічога чыстага, у іх апаганены і розум, і сумленне.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

Яны сцвярджаюць, што ведаюць Бога, а сваімі ўчынкамі выракаюцца Яго, з’яўляючыся гнюснымі і непаслухмянымі і ні на які добры ўчынак няздатнымі.

« 4 глава 2 глава »