Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Сучасний переклад → Пераклад праваслаўнай царквы

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

Павел, раб Божы і Апостал Іісуса Хрыста дзе́ля веры абра́ных Божых і спазнання ісціны, якая прыводзіць да набожнасці,

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

у надзеі на жыццё вечнае, якое паабяца́ў праўдзівы ў слове Бог раней часоў адвечных,

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

а ў належны час явіў слова Сваё ў пропаведзі, даверанай мне па загаду Спасіцеля нашага, Бога, —

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Ціту, сапраўднаму сыну па супольнай веры: благадаць, міласць і мір ад Бога Айца і Госпада Іісуса Хрыста, Спасіцеля нашага.

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

Дзеля таго я пакінуў цябе на Крыце, каб ты недакончанае завяршыў і паставіў па ўсіх гарадах прасвітараў, як я табе наказваў:

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

калі хто беззаганны, адной жонкі муж, дзяцей ма́е веруючых, якіх нельга абвінаваціць у распусце або непакорлівасці.

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

Бо епіскап павінен быць беззаганны як Божы домаўпраўнік, не сваявольны, не гняўлівы, не п’яніца, не задзірысты, не карыслівы,

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

а гасцінны, дабралюбівы, разва́жлівы, справядлівы, набожны, стры́маны,

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

павінен трымацца правільнага слова, адпаведнага вучэнню, каб ён быў здольны і настаўляць у здаровым вучэнні, і выкрываць тых, хто працівіцца.

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

Бо ёсць шмат і непакорлівых, пустасловаў і падманшчыкаў, асабліва з абрэзаных,

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

якіх трэба прымусіць замаўчаць: яны разбура́юць цэлыя сем’і, навучаючы дзеля гане́бнай кары́слівасці таму, чаму не належыць вучы́ць.

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Сказаў жа нехта з іх, іх уласны вяшчун: «Крыця́не заўсёды лгуны, злыя звяры, пражэ́рлівыя гультаі».

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

Сведчанне гэтае праўдзівае. З гэтай прычыны выкрывай іх строга, каб яны былі здаровымі ў веры,

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

каб не зважа́лі на Іудзейскія байкі і ўстанаўленні людзей, якія адварочваюцца ад ісціны.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Для чыстых усё чыстае, для апаганеных жа і няверных няма нічога чыстага, бо апаганены і розум іх, і сумленне.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

Яны сцвярджаюць, што знаюць Бога; а справамі сваімі адракаюцца, бу́дучы агíднымі і непакорлівымі і ні на якую добрую справу нязда́тнымі.

« 4 глава 2 глава »