1 Івана 5 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Под редакцией Кулаковых

Хто вірить, що Ісус — Христос, той народився від Бога. А кожен, хто любить Отця, любить і дітей Його.

Всякий, кто верит, что Иисус — Мессия, от Бога рожден; и всякий, кто Родившего любит, любит [и] дитя Его.1

Так дізнаємося ми, що любимо дітей Божих: полюбивши Бога і дотримуючись заповідей Його.

О том, что в самом деле любим детей Божьих, узнаём из того, что любим Бога и заповеди Его соблюдаем.

Ми виявляємо свою любов до Нього, виконуючи Його заповіді, котрі не такі й важкі для нас.

Ведь любить Бога и значит соблюдать Его заповеди. А заповеди Его не тяжки,

Бо кожен, хто народився від Бога, перемагає світ.

ибо всё, от Бога рожденное, одерживает верх над миром. И всякая такая победа над миром — победа веры нашей.

Так, наша віра перемогла світ. То хто ж переможе світ, як не той, хто вірить, що Ісус — Син Божий?

Не тот ли побеждает мир, кто верит, что Иисус — Сын Божий?

Ісус Христос — це Той, Хто прийшов до нас із водою і кров’ю.[13] Він прийшов не тільки з водою, а й з кров’ю, і Дух свідчить про те, а Дух — то істина.

Вот Кто пришел водой крещения и кровью распятия 2 — Иисус Христос; не одной лишь водой пришел, но водою и кровью; Дух тому свидетель, а Дух ведь сама истина.

Тому є три свідки:

Итак, три есть свидетеля:3

Дух, вода і кров. І всі троє стверджують одне й те саме.

Дух, вода и кровь — и в свидетельстве своем эти три едины.

Якщо ми довіряємо свідченням людей, то маємо визнати, що Господнє свідчення — набагато значніше. Бо цінність Божого свідчення в тому, що Він свідчить про Свого власного Сина.

Если свидетельство людей принимаем, то еще больше верим свидетельству Божию, тому свидетельству, которое Бог Сам дал о Сыне Своем.

Той, хто вірить в Сина Божого, несе це свідчення у собі самому. А хто не вірить Богу, робить із Нього брехуна, бо не вірить Його свідченню про Сина Свого.

Кто верит в Сына Божьего, в себе самом несет4 это свидетельство. Кто же Богу не верит, тот лжецом Его выставляет, не принимая5 свидетельства, которое дал Бог о Сыне Своем.

Ось у чому це свідчення полягає: Бог дарував нам вічне життя, і життя це у Сині Його.

Вот это свидетельство: Бог вечную жизнь дал нам, и жизнь эта — в Сыне Его.

Той, хто має Сина, має життя, а хто не має Сина, не має й життя.

Кто верою Сына обрел, тот жизнь обрел; а кто отвергает Сына Божьего, тот отвергает жизнь.

Я пишу про це вам, хто вірує в ім’я Сина Божого, щоб знали ви, що маєте життя вічне.

Я написал всё это вам, верующим во имя Сына Божия, чтобы знали вы, что обрели вы жизнь вечную.

Ми маємо впевненість в Бога, і якщо ми попросимо про щось згідно з волею Його, Він почує нас.

Мы смело обращаемся к Нему в уверенности, что Он слышит нас, о чем бы ни просили мы Его, сообразуясь с волей Его.

І якщо ми знаємо, що Всевишній чує нас, то хоч би про що ми просили, неодмінно одержимо від Нього.

И если знаем, что Он слышит нас, когда мы просим Его о чем-либо, знаем и другое: стоит попросить у Него что-то — оно уже наше.

Якщо хтось бачить, що брат його чинить гріх, але не смертний, мусить молитися за брата, і Бог даруватиме грішному життя. Але це так, якщо той гріх не веде до смерті. Бо є гріхи, які ведуть до смерті, і я не про них кажу, щоб ви молилися.

Если увидит кто из вас брата своего, грех совершающего, но не к смерти ведущий грех, пусть молится за него, и Бог даст ему жизнь. Но это только тех касается, кто согрешает грехом, не к смерти ведущим. Есть смертный грех: не такой я имею в виду, говоря, чтобы вы молились.

Всякий неправедний вчинок є гріховним, але існує гріх, який не веде до смерті.

Хотя всякая неправда6 — грех, однако не всякий грех к смерти ведет.

Ми знаємо, що хто став дитям Божим, більше не грішить. Навпаки, Син Божий охороняє його, [14] і лукавий не може завдати йому ніякої шкоди.[15]

Рожденный от Бога, как нам известно, не грешит, ибо хранит его Сын Божий,7 и лукавый не смеет прикасаться к нему.

Ми знаємо, що належимо Богу, хоча світ — під владою лукавого.

О себе мы знаем, что от Бога мы. А весь мир — во власти дьявола.8

Але знаємо ми, що Син Божий прийшов і дав нам розуміння, щоб ми пізнали Того, Хто є істинний. І ми справді у Тому, Хто істинний, оскільки ми в Його Сині, Ісусі Христі. Він — істинний Бог і вічне життя.

Но знаем также, что Сын Божий, когда приходил, даровал нам разумение, чтобы познали мы Истинного. И вот мы — в Нем, в Истине самой,9 и в Сыне Его, Иисусе Христе. Он есть истинный Бог и жизнь вечная.

Діти мої! Бережіть себе від лжебогів.[16]

Бегите ложных богов, дети мои.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: [и] рожденного (или: Рожденного) от Него.

6 [2] — Некот. рукописи добавляют: и Духом (Святым).

7 [3] — Некот. рукописи добавляют: на небе: Отец, Слово и Святой Ду х; и эти три — едины (между собой), и три свидетельствуют на земле; эти слова отсутствуют во всех древних рукописях 1Ин.

10 [4] — В некот. рукописях: в Нем имеет.

10 [5] — Букв.: потому что не уверовал.

17 [6] — В знач. «неправедное поведение и несправедливость по отношению к людям».

18 [7] — Букв.: Тот, Кто был рожден от Бога, хранит его. Греч. текст дает основание считать, что здесь идет речь о воплощении Христа ради спасения людей. В некот. рукописях: тот, кто был рожден от Бога, хранит себя.

19 [8] — Букв.: лежит во злом.

20 [9] — Букв.: мы — в Истинном.

« 4 глава 1 глава »