Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Сучасний переклад → Перевод Еп. Кассиана

Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.

В начале было Слово, и Слово было с Богом, и Слово было Бог.

Той, Хто був Словом, був з Богом споконвіку.

Оно было в начале с Богом,

Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.

Все чрез Него возникло, и без Него ничто не возникло, что возникло.

В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.

В Нем была жизнь, и жизнь была свет людям.

Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.

И свет во тьме светит, и тьма его не объяла.

Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.

Явился человек, посланный от Бога, имя ему Иоанн.

Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.

Он пришел для свидетельства, чтобы свидетельствовать о Свете, чтобы все уверовали чрез него.

Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,

Не был он Свет, но пришел, чтобы свидетельствовать о Свете.

про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.

Был Свет истинный, Который просвещает каждого человека, приходящего в мир.

Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.

В мире Он был, и мир чрез Него возник, и мир Его не познал.

Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.

К своим пришел, и свои Его не приняли.

Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.

Всем же, кто принял Его, — дал им власть стать детьми Божиими, верующим во имя Его,

Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.

которые не от крови, и не от хотения плоти, и не от хотения мужа, но от Бога были рождены.

І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.

И Слово стало плотью и обитало среди нас, и мы увидели славу Его, славу как Единородного от Отца, полного благодати и истины.

Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.

Иоанн свидетельствует о Нем и провозглашает: это был Тот, о Ком я сказал: Идущий за мною впереди меня стал, потому что прежде меня был.

16-17 Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.

Ибо из полноты Его мы все приняли: и благодать на благодать;

потому что Закон дан был чрез Моисея, благодать и истина явились чрез Иисуса Христа.

Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]

Бога никто не видел никогда: Единородный Бог, сущий в лоне Отца, Он открыл.

19-20 Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».

И вот свидетельство Иоанна, когда послали к нему Иудеи из Иерусалима священников и левитов спросить его: ты кто?

И он исповедал и не отрекся, и исповедал: я не Христос.

«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».

И спросили его: что же? Ты Илия? И говорит: я не Илия. Ты пророк? И ответил: нет.

Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»

Сказали тогда ему: кто ты, чтобы дать нам ответ пославшим нас? Что говоришь ты о самом себе?

Іоан сказав словами пророка Ісаї: «Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».

Он сказал: я голос вопиющего в пустыне: выпрямьте дорогу Господу, как сказал Исаия пророк.

Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї.

А посланные были из фарисеев.

Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»

И спросили его и сказали ему; что же ты крестишь, если ты не Христос, и не Илия, и не пророк?

26-27 У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».

Ответил им Иоанн, говоря: я крещу водою; посреди вас стоит Тот, Кого вы не знаете:

Идущий за мною, Который впереди меня стал. Кому я недостоин развязать ремень обуви Его.

Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.

Это произошло в Вифании, по ту сторону Иордана, где Иоанн крестил.

Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.

На другой день видит он Иисуса, идущего к нему, и говорит: вот Агнец Божий, Который берет грех мира.

Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.

Это Тот, о Ком я сказал: за мною идет Муж, Который впереди меня стал, потому что прежде меня был.

Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».

И я не знал Его, но для того пришел я крестить водою, чтобы Он явлен был Израилю.

І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.

И засвидетельствовал Иоанн, говоря: я увидел Духа, сходящего, как голубь, с неба, и Он пребыл на Нем.

Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.

И я не знал Его, но Пославший меня крестить водою, Тот мне сказал: «на Ком увидишь Духа сходящего и пребывающего на Нем, Он есть крестящий Духом Святым».

Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий[6]».

И я увидел и засвидетельствовал, что Он есть Сын Божий.

Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.

На другой день снова стоял Иоанн, и из учеников его двое.

Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».

И взглянув на проходящего Иисуса, он говорит: вот Агнец Божий.

Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.

И услышали оба ученика его слова и последовали за Иисусом.

Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).

Обернувшись и увидев, что они идут следом, Иисус говорит им: что вы ищете? Они сказали Ему: Равви (что значит: Учитель), где Ты пребываешь?

«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.

Говорит им: идите и увидите. И пошли они и увидели, где Он пребывает, и пребыли у Него день тот. Было около десятого часа.

Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.

Андрей, брат Симона Петра, был один из двоих, услышавших от Иоанна и последовавших за Ним.

Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).

Первым находит он брата своего Симона и говорит ему: мы нашли Мессию (что в переводе значит: Христос).

Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».

Привел он его к Иисусу. Взглянув на него, Иисус сказал: ты Симон, сын Иоанна, ты будешь называться Кифа (что значит в переводе: Петр).

Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».

На другой день захотел Он идти в Галилею и находит Филиппа. И говорит ему Иисус: следуй за Мною.

Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.

Был же Филипп из Вифсаиды, из города Андрея и Петра.

Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».

Находит Филипп Нафанаила и говорит ему: Того, о Ком написал Моисей в Законе и Пророки, мы нашли: Иисуса, сына Иосифа, из Назарета.

Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».

И сказал ему Нафанаил: из Назарета может ли быть что доброе? Говорит ему Филипп: иди и посмотри.

Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».

Увидел Иисус Нафанаила, идущего к Нему, и говорит о нем: вот, воистину, Израильтянин, в котором нет притворства.

«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».

Говорит Ему Нафанаил: откуда Ты меня знаешь? Ответил Иисус и сказал ему: прежде чем позвал тебя Филипп, когда ты был под смоковницей, Я видел тебя.

«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:

Ответил Ему Нафанаил: Равви, Ты Сын Божий, Ты Царь Израилев.

«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».

Ответил Иисус и сказал ему: оттого что Я сказал тебе: «Я видел тебя под смоковницей», ты веришь? Увидишь больше этого.

І додав: «Істинно кажу тобі: побачиш ти, як небо розкриється і Ангели Господні підійматимуться та спускатимуться на Сина Людського».

И говорит ему: истинно, истинно говорю вам: увидите небо отверстым, и ангелов Божиих восходящих и нисходящих на Сына Человеческого.

« 24 глава 2 глава »