2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Сучасний переклад → Перевод Еп. Кассиана

1-2 Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою.

Павел, волею Божией апостол Христа Иисуса по обещанию жизни, которая во Христе Иисусе,

Тимофею, возлюбленному сыну, — благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.

Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі.

Я благодарю Бога, Которому служу от предков в чистой совести, за то, что непрестанно памятую о тебе в молитвах моих ночью и днём,

Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю.

горя желанием видеть тебя, — я помню твои слёзы, — чтобы исполниться мне радости,

Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру.

получив напоминание о твоей нелицемерной вере, которая жила прежде в бабке твоей Лоиде и матери твоей Евнике, и я уверен, что она и в тебе.

Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе.

По этой причине напоминаю тебе возгревать дарование Божие, которое в тебе чрез возложение рук моих.

Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання.

Ибо не дал нам Бог духа боязни, но силы и любви и обладания собой.

Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом.

Итак не стыдись свидетельства Господа нашего, ни меня, узника Его, но со мной страдай за Евангелие силою Бога,

Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів.

спасшего нас и призвавшего званием святым, не по делам нашим, но по Своему предустановлению и благодати, данной нам во Христе Иисусе прежде времен вечных,

Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя.

обнаруженной же теперь чрез явление Спасителя нашего Христа Иисуса, упразднившего смерть и давшего воссиять жизни и нетлению чрез Евангелие,

Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем.

для которого поставлен я глашатаем и апостолом и учителем.

І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені,[1] аж поки той День не настане.

По этой причине я и несу это страдание, но не стыжусь, ибо знаю, в Кого я уверовал, и я уверен, что Он силен соблюсти вверенное мною на День тот.

Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі.

Держись образца здравых слов, которые ты от меня слышал, в вере и любви, которая во Христе Иисусе.

Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас.

Вверенное тебе добро соблюди Духом Святым, живущим в нас.

Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен.

Ты знаешь, что отвернулись от меня все Асийские: в их числе Фигел и Ермоген.

Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці.

Да даст Господь милость дому Окисифора, потому что он многократно ободрял меня и не устыдился моих уз,

Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов.

но оказавшись в Риме, принялся старательно искать меня и нашел.

Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.

Да даст ему Господь найти милость у Господа в День тот. А сколько он послужил в Ефесе, ты лучше знаешь.

« 6 глава 2 глава »