1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Про те, що було споконвіку, про що ми самі чули, свідками чого ми були, що бачили на власні очі й чого торкалися власними руками, про Слово [1] Життя ми свідчимо.

Что было с самого начала — то мы слышали, своими глазами видели, наблюдали и своими руками осязали, и потому возвещаем Слово Жизни.

Той, Хто є Життям з’явився нам і ми бачили Його й зараз свідчимо про Нього. Тепер ми сповіщаємо про Вічне Життя, яке було з Отцем, і було явлене нам.

Эта Жизнь была нам явлена, мы видели ее и свидетельствуем о ней. Мы возвещаем вам вечную Жизнь, ту, которая была у Отца и явилась нам —

Ми бачили й чули Його і тепер сповіщаємо про Нього і вам, щоб ви також мали спільність [2] із нами. А наша спільність — з Отцем і Його Сином Ісусом Христом.

мы видели Ее и слышали, и возвещаем о том вам, чтобы и вы вместе с нами стали ей причастны. А мы причастны Отцу и с Ним Его Сыну Иисусу Христу.

Отож і пишемо ми про це, щоб радість наша [3] була повною!

И об этом мы пишем вам, чтобы наша радость обрела полноту.

Ось Послання, яке ми почули від Ісуса Христа і сповіщаємо вам: «Бог є Світло, і темряви в Ньому немає зовсім».

Вот какую весть услышали мы от Него и передаем теперь вам: Бог есть свет, и тьмы в Нем нет никакой.

Якщо ж ми говоримо, що прилучилися до Бога, але й продовжуємо жити в темряві гріха, то обманюємо самі себе й не наслідуємо істини.

И если мы скажем, что причастны Ему, а сами будем ходить во тьме — это будет означать, что мы лжем и не творим истины.

Але якщо ми живемо в Світлі та праведності, як і Він живе у Світлі, то маємо спільність одне з одним, а кров Ісуса, Сина Божого, очищає нас від усіх гріхів.

Если же мы ходим во свете (как Он — во свете), то едины друг с другом, и кровь Его Сына Иисуса очищает нас от всякого греха.

Якщо ж ми стверджуємо, що не маємо гріха, то обдурюємо самі себе. Це означає, що немає в нас правди.

А если мы скажем, что нет в нас греха, то обманываем сами себя и нет в нас истины.

Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності.

Но если признаем наши грехи — Он может отпустить их и очистить нас от всякой неправды, ведь Он верен и праведен.

Якщо ж ми кажемо, що ми не чинили гріха, то робимо з Нього брехуна, і Послання Його — не в наших серцях.[4]

А если мы скажем, что не согрешали, то выставляем Его лжецом, и нет в нас Его слова.

« 3 глава 2 глава »