Марка 1 глава

Євангелія від св. Марка
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого [1] починається словами,

Зачало Евангелиа Иисуса Христа, Сына Божия,

які провіщав пророк Ісая: «Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе. Він приготує Тобі дорогу».

якоже есть писано во пророцех: се, аз посылаю ангела моего пред лицем твоим, иже уготовит путь твой пред тобою.

Голос лунає в пустелі: «Готуйте дорогу Господу, зробіть прямим шлях для Нього».

Глас вопиющаго в пустыни: уготовайте путь Господень, правы творите стези его.

З’явився Іоан, який хрестив людей у пустелі, проповідуючи хрещення, як символ покаяння для прощення гріхів.

Бысть иоанн крестяй в пустыни и проповедая крещение покаяния во отпущение грехов.

Уся Юдея і всі мешканці Єрусалиму виходили до Іоана та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.

И исхождаше к нему вся иудейская страна и Иерусалимляне: и крещахуся вси во иордане реце от него, исповедающе грехи своя.

Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском, і їв він сарану та дикий мед.

Бе же иоанн оболчен власы велблужди, и пояс усмен о чреслех его, и ядый акриды и мед дивий.

Ось що він проповідував людям: «Незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій.

И проповедаше, глаголя: грядет креплий мене вслед мене, емуже несмь достоин преклонься разрешити ремень сапог его:

Я хрещу вас водою, а Він хреститиме Духом Святим».

аз убо крестих вы водою: той же крестит вы Духом святым.

Саме в ті дні Ісус пішов із Назарета Ґалилейського й охрестився в Іоана у річці Йордан.

И бысть во онех днех, прииде Иисус от назарета галилейскаго и крестися от иоанна во иордане.

Тільки-но вийшовши з води, Він побачив, як Небеса розкрилися, й Дух зійшов на Нього в подобі голуба.

И абие восходя от воды, виде разводящася небеса и Духа яко голубя, сходяща нань.

І голос пролунав з Небес: «Ти Син Мій улюблений, Ти догодив Мені».

И глас бысть с небесе: ты еси Сын мой возлюбленный, о немже благоволих.

Тоді ж Дух відіслав Ісуса до пустелі.

И абие Дух изведе его в пустыню.

Тож перебував Він у пустелі протягом сорока днів, і спокушав Його сатана. Жив Він серед диких звірів, та Ангели дбали про Нього.

И бе ту в пустыни дний четыредесять, искушаемь сатаною, и бе со зверьми: и ангели служаху ему.

Після ув’язнення Іоана Ісус прийшов до Ґалилеї, проповідуючи Добру Звістку Божу.

По предании же иоаннове, прииде Иисус в галилею, проповедая Евангелие Царствия Божия

Він казав: «Збувся час. Царство Боже вже близько.[2] Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»

и глаголя, яко исполнися время и приближися Царствие Божие: покайтеся и веруйте во Евангелие.

Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив Симона [3] й Симонового брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками.

Ходя же при мори галилейстем, виде симона и андреа брата (того) симона, вметающа мрежи в море: беста бо рыбаря.

І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських».

И рече има Иисус: приидита вслед мене, и сотворю вас быти ловца человеком.

Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.

И абие оставльша мрежи своя, по нем идоста.

Потім Він пішов далі й побачив Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які у човні лагодили рибальські сіті.

И прешед мало оттуду, узре иакова зеведеова и иоанна брата его, и та в корабли строяща мрежа:

Він їх гукнув, тож вони одразу ж залишили в човні свого батька Зеведея з робітниками й подалися за Ісусом.

и абие воззва я. И оставльша отца своего зеведеа в корабли с наемники, по нем идоста.

Ісус та Його учні прийшли до Капернаума. Наступної суботи Він вирушив до синагоги і навчав людей, котрі зібралися там.

И внидоша в капернаум: и абие в субботы вшед в сонмище, учаше.

Вони були вражені тією наукою, оскільки Він навчав їх як людина, яка має владу, а не як книжники.

И дивляхуся о учении его: бе бо учя их яко власть имый, и не яко книжницы.

У той час, коли Ісус знаходився в синагозі, там був присутній чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він закричав:

И бе в сонмищи их человек в дусе нечисте, и воззва,

«Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»

глаголя: остави, что нам и тебе, Иисусе назарянине? пришел еси погубити нас: вем тя, кто еси, святый Божий.

Та Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього».

И запрети ему Иисус, глаголя: умолчи и изыди из него.

Тут нечистий почав колотити чоловіка, а потім з криком дух вийшов з нього.

И стрясе его дух нечистый, и возопи гласом великим, и изыде из него.

Подив охопив усіх присутніх та вони почали питати одне одного: «Що трапилося? Цей Чоловік владно проповідує нове вчення! Він навіть злим духам владно наказує, і ті слухаються Його!»

И ужасошася вси, якоже стязатися им к себе, глаголющым: что есть сие? (и) что учение новое сие, яко по области и духовом нечистым велит, и послушают его?

Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.

Изыде же слух его абие во всю страну галилейску.

Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пійшли разом з ними.

И абие из сонмища изшедше, приидоша в дом симонов и андреов со иаковом и иоанном.

Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу.

Теща же симонова лежаше огнем жегома: и абие глаголаша ему о ней.

Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.

И приступль воздвиже ю, емь за руку ея: и остави ю огнь абие, и служаше им.

Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим.

Позде же бывшу, егда захождаше солнце, приношаху к нему вся недужныя и бесныя.

Усе місто зібралося під дверима.

И бе весь град собрался к дверем.

Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий.[4]

И изцели многи зле страждущыя различными недуги: и бесы многи изгна, и не оставляше глаголати бесы, яко ведяху его Христа суща.

Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився.

И утро, нощи сущей зело, востав изыде, и иде в пусто место, и ту молитву деяше.

36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають».

И гнаша его симон и иже с ним:

и обретше его, глаголаша ему, яко вси тебе ищут.

Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов».

И глагола им: идем в ближния веси и грады, да и тамо проповем: на сие бо изыдох.

Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.

И бе проповедая на сонмищих их, во всей галилеи, и бесы изгоня.

Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».

И прииде к нему прокажен, моля его и на колену припадая пред ним, и глаголя ему, яко, аще хощеши, можеши мя очистити.

Перейнявшись милосердям, [5] Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!»

Иисус же милосердовав, простер руку, коснуся его, и глагола ему: хощу, очистися.

Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим.

И рекшу ему, абие отиде от него прокажение, и чист бысть.

Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому:

И запрещь ему, абие изгна его:

«Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику, [6] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей.[7] Це й буде свідченням твого одужання».

и глагола ему: блюди, ни комуже ничесоже рцы: но шед покажися иерееви и принеси за очищение твое, яже повеле моисей, во свидетелство им.

Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.

Он же изшед начат проповедати много и проносити слово, якоже ктому не мощи ему яве во град внити: но вне в пустых местех бе. И прихождаху к нему отвсюду.

« 28 глава 2 глава »