2 Івана 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Від старця [1] до вибраної пані [2] Богом й до дітей її, яких я насправді люблю. І не тільки я люблю вас, а й усі ті, хто пізнав істину.[3]

Старец избранней госпоже и чадом ея, ихже аз люблю воистинну, и не аз точию, но и вси разумевшии истину.

Ми любимо вас завдяки істині, яка живе в нас і буде з нами повік.

за истину пребывающую в нас, и с нами будет во веки.

Благодать, милість і мир нам від Бога-Отця й від Ісуса Христа, Його Сина, в істині й любові.

да будет с вами благть, милость, мир от Бога Отца, и от Господа Иисуса Христа, Сына Отча, во истине и любви.

Для мене було великим щастям знайти поміж дітей твоїх тих, які живуть слідуючи дорогою правди, як Отець заповідав нам.

Возрадовахся зело, яко обретох от чад твоих ходящих во истине, якоже заповедь прияхом от Отца.

А зараз я звертаюся до тебе, люба пані (і це не нову заповідь я пишу тобі, а споконвічну), щоб ми любили одне одного!

И ныне молю тя, госпоже, не яко заповедь пишу тебе нову, но юже имамы исперва, да любим друг друга.

Ось що означає ця любов: нам слід жити згідно з заповіддю Божою, про яку ви чули споконвіку, а саме: «ви маєте жити в любові».

И сия есть любы, да ходим по заповедем его. Сия есть заповедь, якоже слышасте исперва, да в ней ходите:

У світ пішло багато лжевчителів, які не визнають, що Ісус Христос прийшов в людській подобі. Такі люди — брехуни і вороги Христа.

зане мнози лестцы внидоша в мир, не исповедающе Иисуса Христа пришедша во Плоти, сей есть льстец и антихрист.

Пильнуйте й стережіться, щоб не загубити того, для чого ми [4] працювали, щоб уповні одержати свою винагороду.

Блюдите себе, да не погубите яже деласте добрая, но да мзду совершенну восприимете.

Хто не залишається в істинному вченні про Христа і переступає його, той не має Бога. А хто вірний істинному вченню, має і Отця, і Сина.

Всяк преступаяй и не пребываяй во учении Христове, Бога не имать: пребываяй же во учении Христове, сей и Отца и Сына имать.

Якщо хтось завітає до тебе без цього вчення, не приймай його в своєму домі, не бажай йому добра.

Аще кто приходит к вам, и сего учения не приносит, не приемлите его в дом, и радоватися ему не глаголите.

Бо той, хто бажає такій людині добра, поділяє її лихі вчинки.

глаголяи бо ему радоватися, сообщается делом его злым.

Хоч у мене багато про що є писати тобі, я не хочу довіряти це чорнилу й перу. Натомість, я сподіваюся завітати до тебе і поговорити віч-на-віч, щоб наша радість була повною.

Многа имех писати вам, и не восхотех хартиею и чернилом, но надеюся приити к вам и усты ко устом глаголати, да радость ваша будет исполнена.

Діти сестри [5] твоєї, вибраної Богом, вітають вас.

Целуют тя чада сестры твоея избранныя. Аминь.

« 5 глава 1 глава »