1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

павел, зван апостол Иисус Христов волею Божиею, и сосфен брат,

Церкви Божией сущей в коринфе, освященным о Христе Иисусе, званным святым, со всеми призывающими имя Господа нашего Иисуса Христа, во всяцем месте, тех же и нашем:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Благодарю Бога моего всегда о вас, о благодати Божией данней вам о Христе Иисусе,

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

яко во всем обогатистеся о нем, во всяцем слове и всяцем разуме,

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

якоже свидетелство Христово известися в вас:

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

яко вам не лишитися ни во единем даровании, чающым откровения Господа нашего Иисуса Христа,

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

иже и утвердит вас даже до конца неповинных в день Господа нашего Иисуса Христа.

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Верен Бог, имже звани бысте во общение Сына его Иисуса Христа, Господа нашего.

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Молю же вы, братие, именем Господа нашего Иисуса Христа, да тожде глаголете вси, и да не будут в вас распри, да будете же утверждени в томже разумении и в тойже мысли.

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Возвестися бо ми о вас, братие моя, (посланным) от хлоиса, яко рвения в вас суть.

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

Глаголю же се, яко кийждо вас глаголет: аз убо есмь павлов, аз же аполлосов, аз же кифин, аз же Христов.

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Еда разделися Христос, еда павел распятся по вас? или во имя павлово крестистеся?

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

Благодарю Бога, яко ни единаго от вас крестих, точию криспа и гаиа,

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

да не кто речет, яко в мое имя крестих.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Крестих же и стефанинов дом: прочее не вем, аще кого иного крестих.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Не посла бо мене Христос крестити, но благовестити, не в премудрости слова, да не испразднится крест Христов.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Слово бо крестное погибающым убо юродство есть, а спасаемым нам сила Божия есть.

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Писано бо есть: погублю премудрость премудрых, и разум разумных отвергу.

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Где премудр? где книжник? где совопросник века сего? Не обуи ли Бог премудрость мира сего?

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

Понеже бо в премудрости Божией не разуме мир премудростию Бога, благоизволил Бог буйстовм проповеди спасти верующих.

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

Понеже и иудее знамения просят, и еллини премудрости ищут:

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

мы же проповедуем Христа распята, иудеем убо соблазн, еллином же безумие,

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

самем же званным иудеем же и еллином Христа, Божию силу и Божию премудрость:

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

зане буее Божие премудрее человек есть, и немощное Божие крепчае человек есть.

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Видите бо звание ваше, братие, яко не мнози премудри по плоти, не мнози сильни, не мнози благородни:

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

но буяя мира избра Бог, да премудрыя посрамит, и немощная мира избра Бог, да посрамит крепкая:

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

и худородная мира и уничиженная избра Бог, и не сущая, да сущая упразднит,

яко да не похвалится всяка плоть пред Богом.

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

Из негоже вы есте о Христе Иисусе, иже бысть нам премудрость от Бога, правда же и освящение и избавление,

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

да, якоже пишется: хваляйся, о Господе да хвалится.

« 16 глава 2 глава »