2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

1-2 Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою.

павел, апостол Иисус Христов волею Божиею, по обетованию жизни, яже о Христе Иисусе,

тимофею возлюбленному чаду: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса Господа нашего.

Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі.

Благодарю Бога, емуже служу от прародителей чистою совестию, яко непрестанную имам о тебе память в молитвах моих день и нощь,

Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю.

желая видети тя, поминая слезы твоя, да радости исполнюся,

Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру.

воспоминание приемля о сущей в тебе нелицемерней вере, яже вселися прежде в бабу твою лоиду и в матерь твою евникию: известен же есмь, яко и в тебе.

Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе.

Еяже ради вины воспоминаю тебе возгревати дар Божий живущий в тебе возложением руку моею:

Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання.

не бо даде нам Бог духа страха, но силы и любве и целомудрия.

Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом.

Не постыдися убо страстию Господа нашего Иисуса Христа, ни мною юзником его: но спостражди благовествованию (Христову) по силе Бога,

Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів.

спасшаго нас и призвавшаго званием святым, не по делом нашым, но по своему благоволению и благодати данней нам о Христе Иисусе прежде лет вечных,

Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя.

явльшейся же ныне просвещением спасителя нашего Иисуса Христа, разрушившаго убо смерть и возсиявшаго жизнь и нетление благовествованием,

Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем.

в неже поставлен бых аз проповедник и апостол и учитель языков.

І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені,[1] аж поки той День не настане.

Еяже ради вины и сия стражду: но не стыждуся. Вем бо, емуже веровах, и известихся, яко силен есть предание мое сохранити в день он.

Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі.

Образ имей здравых словес, ихже от мене слышал еси, в вере и любви, яже о Христе Иисусе.

Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас.

Доброе завещание соблюди духом святым живущим в нас.

Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен.

Веси ли сие, яко отвратишася от мене вси, иже от асии, от нихже есть фигелл и ермоген.

Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці.

Да даст (же) милость Господь онисифорову дому, яко многажды мя упокои и вериг моих не постыдеся,

Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов.

но пришед в рим, тощнее взыска мя и обрете:

Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.

да даст ему Господь обрести милость от Господа в день он: и елико во ефесе послужи ми, добрее ты веси.

« 6 глава 2 глава »