Колосян 1 глава

Послання св. апостола Павла до колосян
Сучасний переклад → Елизаветинская Библия

1-2 Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.

Па́ѵелъ, а҆п҇лъ ї҆и҃съ хр҇то́въ во́лею бж҃їею, и҆ тїмоѳе́й бра́тъ,

сѹ́щымъ въ колосса́ехъ ст҃ы҄мъ и҆ вѣ҄рнымъ бра́тїѧмъ ѡ҆ хр҇тѣ̀ ї҆и҃сѣ:

Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа.

(За҄.) блгдть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гд҇а ї҆и҃са хр҇та̀. Благодари́мъ бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ гд҇а на́шегѡ ї҆и҃са хр҇та̀, всегда̀ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ,

Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих.

слы́шавше вѣ́рѹ ва́шѹ, ѩ҆́же ѡ҆ хр҇тѣ̀ ї҆и҃сѣ, и҆ любо́вь, ю҆́же и҆́мате ко всѣ҄мъ ст҃ы́мъ,

Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою,

за ѹ҆пова́нїе ѿложе́нное ва́мъ на нб҃сѣ́хъ, є҆́же пре́жде слы́шасте въ словесѝ и҆́стины бл҃говѣствова́нїѧ,

коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона — істинна.

сѹ́щагѡ въ ва́съ, ѩ҆́коже и҆ во все́мъ мі́рѣ: и҆ є҆́сть плодоно́сно и҆ расти́мо, ѩ҆́коже и҆ въ ва́съ, ѿ негѡ́же днѐ слы́шасте и҆ разѹмѣ́сте блгдть бж҃їю во и҆́стинѣ:

Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас.[1]

ѩ҆́коже и҆ ѹ҆вѣ́дѣсте ѿ є҆пафра́са, возлю́бленнагѡ сорабо́тника на́шегѡ, и҆́же є҆́сть вѣ́ренъ ѡ҆ ва́съ слѹжи́тель хр҇то́въ,

Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.

и҆́же и҆ ѩ҆вѝ на́мъ ва́шѹ любо́вь въ дѹ́сѣ.

Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням.

Сегѡ̀ ра́ди и҆ мы̀, ѿ негѡ́же днѐ слы́шахомъ, не престае́мъ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ и҆ просѧ́ще, да и҆спо́лнитесѧ въ ра́зѹмѣ во́ли є҆гѡ̀, во всѧ́цѣй премѹ́дрости и҆ ра́зѹмѣ дѹхо́внѣмъ,

Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога.[2]

ѩ҆́кѡ ходи́ти ва́мъ досто́инѣ бг҃ѹ во всѧ́цѣмъ ѹ҆гожде́нїи (и҆) всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бла́зѣ, плодоносѧ́ще и҆ возраста́юще въ ра́зѹмѣ бж҃їи,

Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю.

всѧ́кою си́лою возмога́юще по держа́вѣ сла́вы є҆гѡ̀, во всѧ́цѣмъ терпѣ́нїи и҆ долготерпѣ́нїи съ ра́достїю,

Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі.

(За҄ 250.) благодарѧ́ще бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀, призва́вшаго ва́съ въ прича́стїе наслѣ́дїѧ ст҃ы́хъ во свѣ́тѣ,

13-14 Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших.

и҆́же и҆зба́ви на́съ ѿ вла́сти те́мныѧ и҆ преста́ви въ цр҇тво сн҃а любвѐ своеѧ̀,

ѡ҆ не́мже и҆́мамы и҆збавле́нїе кро́вїю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ставле́нїе грѣ́хѡвъ,

Христос є образом невидимого Бога і стоїть вище усякого творіння.[3]

и҆́же є҆́сть ѡ҆́бразъ бг҃а неви́димагѡ, перворожде́нъ всеѧ̀ тва́ри:

Бо все, як на небі, так і на землі, видиме й невидиме, трони й держави, правителі й влада — все прийшло через Нього й було створене для Нього.

ѩ҆́кѡ тѣ́мъ создана҄ бы́ша всѧ́чєскаѧ, ѩ҆̀же на нб҃сѝ и҆ ѩ҆̀же на землѝ, ви҄димаѧ и҆ неви҄димаѧ, а҆́ще престо́ли, а҆́ще госпѡ́дствїѧ, а҆́ще нача́ла, а҆́ще вла́сти: всѧ́чєскаѧ тѣ́мъ и҆ ѡ҆ не́мъ созда́шасѧ:

Син існував до всього і раніше за все, і все існує завдяки Йому.

и҆ то́й є҆́сть пре́жде всѣ́хъ, и҆ всѧ́чєскаѧ въ не́мъ состоѧ́тсѧ.

Він — Голова тіла, церкви. Він — джерело, початок усього. Він був першим, Хто воскрес із мертвих, [4] щоб стати першим [5] скрізь і у всьому.

(За҄ 251.) И҆ то́й є҆́сть глава̀ тѣ́лѹ цр҃кве, и҆́же є҆́сть нача́токъ, перворожде́нъ и҆з̾ ме́ртвыхъ, ѩ҆́кѡ да бѹ́детъ во всѣ́хъ то́й пе́рвенствѹѧ:

Адже Бог, у всій повноті Своїй, сподобав Христа, щоб жити в Ньому.

ѩ҆́кѡ въ не́мъ благоизво́ли всемѹ̀ и҆сполне́нїю всели́тисѧ,

І через Ісуса Він знову поєднав у Собі все: і земне, і Небесне. Бог досяг миру через кров, пролиту Христом на хресті.

и҆ тѣ́мъ примири́ти всѧ́чєскаѧ къ себѣ̀, ѹ҆миротвори́въ кро́вїю кр҇та̀ є҆гѡ̀, чрез̾ него̀, а҆́ще земна҄ѧ, а҆́ще ли нб҇наѧ.

Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки.

И҆ ва́съ, и҆ногда̀ сѹ́щихъ ѿчѹжде́нныхъ и҆ врагѡ́въ помышле́ньми въ дѣ́лѣхъ лѹка́выхъ,

Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними.

нн҃ѣ же примирѝ въ тѣ́лѣ пло́ти є҆гѡ̀ сме́ртїю є҆гѡ̀, предста́вити ва́съ ст҃ы́хъ и҆ непоро́чныхъ и҆ непови́нныхъ пред̾ собо́ю,

І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.

а҆́ще ѹ҆̀бо пребыва́ете въ вѣ́рѣ ѡ҆снова́ни и҆ тве́рди, и҆ неподви́жими ѿ ѹ҆пова́нїѧ бл҃говѣствова́нїѧ, є҆́же слы́шасте, проповѣ́данное все́й тва́ри поднебе́снѣй, є҆мѹ́же бы́хъ а҆́зъ па́ѵелъ слѹжи́тель.

Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою.

(За҄ 252.) Нн҃ѣ ра́дѹюсѧ во страда́нїихъ мои́хъ ѡ҆ ва́съ, ѩ҆́кѡ и҆сполнѧ́ю лише́нїе скорбе́й хр҇то́выхъ во пло́ти мое́й за тѣ́ло є҆гѡ̀, є҆́же є҆́сть цр҃ковь,

Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже.

є҆́йже бы́хъ а҆́зъ слѹжи́тель по смотре́нїю бж҃їю, да́нномѹ мнѣ̀ въ ва́съ, и҆спо́лнити сло́во бж҃їе,

Це Послання — таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.

та́йнѹ сокрове́ннѹю ѿ вѣ҄къ и҆ ѿ родѡ́въ: нн҃ѣ же ѩ҆ви́сѧ ст҃ы́мъ є҆гѡ̀,

Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви Славу Божу.

и҆̀мже восхотѣ̀ бг҃ъ сказа́ти, ко́е бога́тство сла́вы та́йны сеѧ̀ во ѩ҆зы́цѣхъ, и҆́же є҆́сть хр҇то́съ въ ва́съ, ѹ҆пова́нїе сла́вы,

Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими [6] у Христі.

є҆го́же мы̀ проповѣ́дѹемъ, наказѹ́юще всѧ́каго человѣ́ка и҆ ѹ҆ча́ще всѧ́цѣй премѹ́дрости, да предста́вимъ всѧ́каго человѣ́ка соверше́нна ѡ҆ хр҇тѣ̀ ї҆и҃сѣ:

Заради цієї мети я й працюю, борючись з усім запалом, який Христос дає мені силою Своєю.

въ не́мже и҆ трѹжда́юсѧ и҆ подвиза́юсѧ по дѣ́йствѹ є҆гѡ̀ дѣ́йствѹемомѹ во мнѣ̀ си́лою.

« 4 глава 2 глава »