Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Библейской Лиги ERV

1-2 У першій своїй книзі, Теофіле, [1] я писав про вчинки і вчення Ісуса — від того часу, коли Він почав Свою службу, і до Його вознесіння на Небо. Але спершу Він обрав апостолів і дав їм Свій Заповіт через Святого Духа.

В моей первой книге, дорогой Феофил, я описал всё, что делал и чему учил Иисус,

описал всю Его жизнь с самого начала до того дня, когда Он вознёсся на небо, после того, как через Святого Духа дал наставления избранным апостолам Своим.

Після Своєї смерті Ісус з’явився апостолам. Він дав їм чимало переконливих доказів того, що Він живий. Протягом сорока днів Ісус з’являвся їм і розповідав про Царство Боже.

После Своей смерти Христос являлся им и дал много неоспоримых доказательств того, что Он был жив. В продолжение сорока дней Он являлся им и говорил о Царстве Божьем.

І одного разу, обідаючи з апостолами, Ісус наказав їм: «Не йдіть із Єрусалиму. Чекайте на те, що Отець Мій обіцяв. Та пам’ятайте, що ви почули це від Мене.

Однажды, когда Иисус ел с ними, Он повелел: «Не покидайте Иерусалим, а ждите обещанного Отцом. Помните, Я говорил вам об этом,

Бо Іоан хрестив людей водою, а ви будете хрещені Духом Святим. І мине не так багато днів, перш ніж це станеться».

так как Иоанн крестил людей водой, а вы вскоре будете крещены Святым Духом».

Тож коли апостоли зібралися разом, вони запитали Його: «Господи, чи повернеш ти цього разу царство Ізраїлю?»

И когда апостолы собрались все вместе, они спросили у Иисуса: «Господи! Не вернёшь ли Ты теперь царство Израилю?»

Ісус відповів: «Вам не дано знати часи чи дні, що Отець встановив Своєю владою.

Иисус ответил им: «Не вам знать времена и сроки, которые установил Отец Своей властью.

Але ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії, і по всій землі».

Но вы получите силу, когда Святой Дух снизойдёт на вас, и вы будете Моими свидетелями, сначала в Иерусалиме и по всей Иудее и Самарии, а потом до краёв земли».

Після цих слів Ісус на очах у апостолів був узятий на Небо. І хмара сховала Його від їхнього зору.

Сказав это, Он на глазах у апостолов вознёсся на небеса, и облако скрыло Его от них.

Апостоли пильно вдивлялися в небо, де Він зник, коли раптом поруч із ними з’явилися двоє чоловіків у білому вбранні.

Они пристально вглядывались в небеса, как вдруг двое мужчин, одетых в белое, предстали перед ними

Вони сказали: «Люди з Ґалилеї, чому ви стоїте тут, вдивляючись у небеса? Ісус, Який був узятий від вас на Небо, повернеться. І це буде так само, як ви бачили, коли Він вознісся на Небеса».

и сказали: «Галилеяне! Почему вы стоите здесь, глядя на небо? Иисус, вознёсшийся от вас на небо, вернётся так же, как вы видели Его восходящим на небо».

Після того апостоли пішли з Оливної гори до Єрусалиму, яка знаходилася на відстані приблизно одного кілометра [2] від міста.

Затем апостолы вернулись в Иерусалим с Елеонской горы, которая находится на расстоянии субботнего дня пути от Иерусалима.

Повернувшись, вони зайшли до кімнати, де на той час мешкали. То були Петро, Іоан, Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфіїв та Симон-Зилот і Юда, син Якова.

Придя туда, они поднялись в комнату наверху, где и остановились. Там были Пётр, Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова.

Всі вони постійно молилися разом. З ними було й кілька жінок, а також Марія, Ісусова мати, і Його брати.

Апостолы все вместе предались молитве. С ними было несколько женщин, а также Мария, мать Иисуса, и Его братья.

Через кілька днів відбулося зібрання Ісусових послідовників (їх налічувалося близько 120 чоловік). Петро підвівся і сказав:

Несколько дней спустя верующие собрались вместе (а всего их было там около ста двадцати человек). Тогда Пётр встал и сказал:

«Брати і сестри мої, мусило збутися те, що Дух Святий проголосив у Святому Писанні через Давида про Юду, який привів тих, хто схопили Ісуса.

«Братья и сёстры мои, должно было исполниться Писание, предсказанное Святым Духом через Давида об Иуде, который возглавил схвативших Иисуса.

Він був одним із нас і мав свою частку в тій справі, якій ми служимо».

Он был одним из нас и трудился вместе с нами».

(Цей чоловік одержав гроші за свій злочин і придбав на них шмат землі. Але він впав униз головою, і тіло його луснуло, аж нутрощі вивалилися.

(Иуда купил поле на деньги, полученные за это преступление, но упал головой вниз и разбился, и все внутренности его выпали наружу.

Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима. Тож поле це стало називатися їхньою мовою «Акельдама», що означає «Криваве поле»).

Это стало известно всем, кто жил в Иерусалиме, и это поле стало называться на их языке Акелдама, то есть «Кровавое поле»).

Петро сказав: «Адже так сказано в книзі Псалмів про Юду: „Нехай спустошена буде його оселя, і ніхто хай не житиме в ній”. І ще сказано: „Нехай інший візьме на себе його служіння”.

Пётр сказал: «Потому что так написано об Иуде в книге Псалмов: „Да будет земля его заброшена, и пусть никто не живёт там”. И также: „Пусть другой человек займёт его место служения”.

21-22 Отже, необхідно обрати одного з тих, хто був серед нас весь той час, коли Господь Ісус був з нами — від Іоанового хрещення й до часу, коли Ісус був вознесений на Небеса. Цей обраний чоловік мусить стати разом з нами свідком Ісусового воскресіння».

Поэтому необходимо, чтобы ещё один человек присоединился к нам и стал свидетелем воскресения Иисуса.

Этот человек должен быть одним из тех, кто был среди нас всё то время, пока Господь Иисус был с нами, с того самого времени, когда Иоанн начал крестить людей, и до того дня, когда Иисус вознёсся от нас на небеса».

Запропоновано було двох: Йосипа, якого називали Варсавою (він був також відомий під іменем Юст), та Маттія.

И предложили они двоих: Иосифа, называемого Варсавой (известного также как Иуст), и Матфия.

24-25 Потім вони почали молитися такими словами: «Господи, Тобі відомі серця всіх людей. Покажи нам, кого з цих двох Ти обрав взяти на апостольську службу, яку Юда залишив, щоб іти туди, куди йому належало».

Затем они помолились, говоря: «Господи, Ты знаешь, что у каждого на сердце. Покажи нам, которого из этих двоих Ты избрал,

чтобы он занял место служения апостола, которое оставил Иуда, когда отправился туда, где ему надлежит быть».

І апостоли кинули жереб між двома, й він упав на Маттія. Тож він долучився до одинадцяти апостолів.

Затем они бросили жребий, чтобы выбрать между этими двумя. Богу было угодно, чтобы жребий выпал Матфию, поэтому он тоже стал апостолом, как и остальные одиннадцать.

« 21 глава 2 глава »