2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Сучасний переклад → Библейской Лиги ERV

1-2 Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою.

Приветствия от Павла, апостола Христа Иисуса, волей Божьей посланного проповедовать обещание жизни во Христе Иисусе,

к Тимофею, сыну возлюбленному. Благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и от Христа Иисуса, Господа нашего.

Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі.

Я всегда возношу за тебя благодарность Богу, Которому служу, как делали предки мои, с чистой совестью. Я вспоминаю тебя постоянно в своих молитвах днём и ночью.

Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю.

Я жажду повидать тебя, вспоминая твои слёзы обо мне и исполняясь радости.

Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру.

Я вспоминаю твою искреннюю веру, ранее жившую в бабушке твоей Лоиде и твоей матери Евнике. Я убеждён, что она присуща и тебе.

Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе.

По этой причине я напоминаю тебе: продолжай разжигать пламя дара Божьего, полученного тобой, когда я возложил на тебя руки.

Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання.

Потому что Дух, которого Бог даровал нам, не заставляет нас испытывать страх, но он — источник силы, любви и самообладания.

Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом.

Так не стыдись же быть свидетелем Господа нашего и не стыдись меня, находящегося в тюрьме ради Него, а воссоединись со мной в страдании за Благовестие, потому что Бог дал нам на то силы.

Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів.

Он спас нас и призвал к святой жизни не потому, что мы что-то сами совершили, но по Своему собственному намерению и благодати Своей, которую Он уже даровал нам во Христе Иисусе ещё до начала времени.

Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя.

Однако лишь теперь Он показал её нам через пришествие Христа Иисуса, Спасителя нашего. Он уничтожил смерть и принёс жизнь и бессмертие через Благовестие.

Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем.

Я был избран проповедником для распространения Благовестия, апостолом и учителем.

І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені,[1] аж поки той День не настане.

По этой причине я принимаю также все эти страдания. Но я не стыжусь, потому что знаю, в Ком моя вера, и убеждён, что Он способен сохранить то, что было доверено мне до того Дня.

Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі.

Прими же за образец то благотворное учение, которое ты услышал от меня, и следуй за ним с верой и любовью, которые мы имеем во Христе Иисусе.

Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас.

С помощью Духа Святого, живущего в нас, храни истину, доверенную тебе.

Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен.

Как известно тебе, все те, кто из Азии, покинули меня, в том числе Фигелл и Ермоген.

Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці.

Пусть будет милость Божья со всем семейством Онисифора, так как он многократно утешал меня и не стыдился того, что я в тюрьме.

Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов.

Наоборот, когда он прибыл в Рим, то усердно разыскивал меня, пока не нашёл.

Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.

Так пусть же Господь пошлёт ему милость Божью в тот День. Ты сам знаешь, как усердно он служил мне, когда был в Ефесе.

« 6 глава 2 глава »