Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Сучасний переклад → New American Standard Bible

Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!

James, a bond-servant of God and of the Lord Jesus Christ, To the twelve tribes who are dispersed abroad: Greetings.

Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.

Consider it all joy, my brethren, when you encounter various trials,

Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.

knowing that the testing of your faith produces endurance.

Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.

And let endurance have its perfect result, so that you may be perfect and complete, lacking in nothing.

Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.

But if any of you lacks wisdom, let him ask of God, who gives to all generously and without reproach, and it will be given to him.

Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.

But he must ask in faith without any doubting, for the one who doubts is like the surf of the sea, driven and tossed by the wind.

Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,

For that man ought not to expect that he will receive anything from the Lord,

бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.

being a double-minded man, unstable in all his ways.

Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]

But the brother of humble circumstances is to glory in his high position;

А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.

and the rich man is to glory in his humiliation, because like flowering grass he will pass away.

Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.

For the sun rises with a scorching wind and withers the grass; and its flower falls off and the beauty of its appearance is destroyed; so too the rich man in the midst of his pursuits will fade away.

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.

Blessed is a man who perseveres under trial; for once he has been approved, he will receive the crown of life which the Lord has promised to those who love Him.

Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.

Let no one say when he is tempted, “I am being tempted by God”; for God cannot be tempted by evil, and He Himself does not tempt anyone.

Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.

But each one is tempted when he is carried away and enticed by his own lust.

Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.

Then when lust has conceived, it gives birth to sin; and when sin is accomplished, it brings forth death.

Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.

Do not be deceived, my beloved brethren.

Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.

Every good thing given and every perfect gift is from above, coming down from the Father of lights, with whom there is no variation or shifting shadow.

Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.

In the exercise of His will He brought us forth by the word of truth, so that we would be a kind of first fruits among His creatures.

Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.

This you know, my beloved brethren. But everyone must be quick to hear, slow to speak and slow to anger;

Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.

for the anger of man does not achieve the righteousness of God.

Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.

Therefore, putting aside all filthiness and all that remains of wickedness, in humility receive the word implanted, which is able to save your souls.

Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.

But prove yourselves doers of the word, and not merely hearers who delude themselves.

Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.

For if anyone is a hearer of the word and not a doer, he is like a man who looks at his natural face in a mirror;

Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.

for once he has looked at himself and gone away, he has immediately forgotten what kind of person he was.

Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.

But one who looks intently at the perfect law, the law of liberty, and abides by it, not having become a forgetful hearer but an effectual doer, this man will be blessed in what he does.

Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.

If anyone thinks himself to be religious, and yet does not bridle his tongue but deceives his own heart, this man’s religion is worthless.

Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.

Pure and undefiled religion in the sight of our God and Father is this: to visit orphans and widows in their distress, and to keep oneself unstained by the world.

« 28 глава 2 глава »