Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Новый русский перевод

1-2 У першій своїй книзі, Теофіле, [1] я писав про вчинки і вчення Ісуса — від того часу, коли Він почав Свою службу, і до Його вознесіння на Небо. Але спершу Він обрав апостолів і дав їм Свій Заповіт через Святого Духа.

В моем первом повествовании, Феофил, я написал обо всем, что Иисус делал и чему Он учил с самого начала

до того дня, когда, дав через Святого Духа повеления избранным Им апостолам, Он вознесся на небеса.

Після Своєї смерті Ісус з’явився апостолам. Він дав їм чимало переконливих доказів того, що Він живий. Протягом сорока днів Ісус з’являвся їм і розповідав про Царство Боже.

После Своего страдания Он представал перед этими людьми живым со многими доказательствами. Иисус являлся им в течение сорока дней и говорил о Божьем Царстве.

І одного разу, обідаючи з апостолами, Ісус наказав їм: «Не йдіть із Єрусалиму. Чекайте на те, що Отець Мій обіцяв. Та пам’ятайте, що ви почули це від Мене.

Однажды, обедая вместе с ними[1], Он велел им не покидать Иерусалима, но ждать обещанного Отцом. — Это то, о чем вы и слышали от Меня.

Бо Іоан хрестив людей водою, а ви будете хрещені Духом Святим. І мине не так багато днів, перш ніж це станеться».

Потому что Иоанн крестил водой, а вы через несколько дней будете крещены Святым Духом.

Тож коли апостоли зібралися разом, вони запитали Його: «Господи, чи повернеш ти цього разу царство Ізраїлю?»

Когда ученики собрались вместе, они спросили Его: — Господи, не настало ли время Тебе восстановить царство Израиля?[2]

Ісус відповів: «Вам не дано знати часи чи дні, що Отець встановив Своєю владою.

Он сказал им: — Не ваше дело знать времена и сроки, которые Отец установил Своей властью.

Але ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії, і по всій землі».

Когда на вас сойдет Святой Дух, вы получите силу и будете Моими свидетелями в Иерусалиме, по всей Иудее, в Самарии и до края земли.

Після цих слів Ісус на очах у апостолів був узятий на Небо. І хмара сховала Його від їхнього зору.

Сказав это, Он на их глазах был поднят ввысь, и облако скрыло Его от их взглядов.

Апостоли пильно вдивлялися в небо, де Він зник, коли раптом поруч із ними з’явилися двоє чоловіків у білому вбранні.

Они пристально смотрели в небо, пока Он поднимался, как вдруг рядом с ними оказались два человека в белых одеждах.

Вони сказали: «Люди з Ґалилеї, чому ви стоїте тут, вдивляючись у небеса? Ісус, Який був узятий від вас на Небо, повернеться. І це буде так само, як ви бачили, коли Він вознісся на Небеса».

— Галилеяне, — сказали они, — что вы стоите и смотрите в небо? Этот Иисус, Который был взят от вас в небеса, придет точно таким же образом, каким вы видели Его возносящимся.

Після того апостоли пішли з Оливної гори до Єрусалиму, яка знаходилася на відстані приблизно одного кілометра [2] від міста.

После этого они возвратились в Иерусалим с горы, называемой Оливковой, которая находится на расстоянии субботнего пути[3] от Иерусалима.

Повернувшись, вони зайшли до кімнати, де на той час мешкали. То були Петро, Іоан, Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфіїв та Симон-Зилот і Юда, син Якова.

Придя, они поднялись в верхнюю комнату и там оставались — Петр и Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова.

Всі вони постійно молилися разом. З ними було й кілька жінок, а також Марія, Ісусова мати, і Його брати.

Все они единодушно пребывали в молитве. С ними были и несколько женщин, а также мать Иисуса Мария[4] и Его братья.

Через кілька днів відбулося зібрання Ісусових послідовників (їх налічувалося близько 120 чоловік). Петро підвівся і сказав:

В те дни Петр встал посреди верующих (в собрании было около ста двадцати человек)

«Брати і сестри мої, мусило збутися те, що Дух Святий проголосив у Святому Писанні через Давида про Юду, який привів тих, хто схопили Ісуса.

и сказал: — Братья, должно было исполниться Писание, где Святой Дух предсказал через Давида об участи Иуде, который привел тех, кто шёл арестовать Иисуса.

Він був одним із нас і мав свою частку в тій справі, якій ми служимо».

Иуда был одним из нас и принимал участие в нашем служении.

(Цей чоловік одержав гроші за свій злочин і придбав на них шмат землі. Але він впав униз головою, і тіло його луснуло, аж нутрощі вивалилися.

(На деньги, полученные за совершенное им зло, он купил поле[5], но, упав вниз головой[6], он разбился, и его внутренности вывалились наружу.

Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима. Тож поле це стало називатися їхньою мовою «Акельдама», що означає «Криваве поле»).

Об этом узнали все жители Иерусалима и прозвали поле, на своем языке[7] Акелдама, то есть «Кровавое поле».)

Петро сказав: «Адже так сказано в книзі Псалмів про Юду: „Нехай спустошена буде його оселя, і ніхто хай не житиме в ній”. І ще сказано: „Нехай інший візьме на себе його служіння”.

Ведь в книге Псалмов написано: «Пусть его жилище будет в запустении, пусть никто там больше не живет»,[8] а также: «Пусть другой займет его положение».[9]

21-22 Отже, необхідно обрати одного з тих, хто був серед нас весь той час, коли Господь Ісус був з нами — від Іоанового хрещення й до часу, коли Ісус був вознесений на Небеса. Цей обраний чоловік мусить стати разом з нами свідком Ісусового воскресіння».

Поэтому нам необходимо выбрать одного из тех людей, кто сопровождал нас всё то время, когда Господь Иисус был среди нас,

начиная от крещения Иоанна и до того дня, когда Иисус был взят от нас. Он, как и мы, должен быть свидетелем Его воскресения.

Запропоновано було двох: Йосипа, якого називали Варсавою (він був також відомий під іменем Юст), та Маттія.

Предложили двоих: Иосифа, которого ещё называют Варсавой или Иустом, и Матфия.

24-25 Потім вони почали молитися такими словами: «Господи, Тобі відомі серця всіх людей. Покажи нам, кого з цих двох Ти обрав взяти на апостольську службу, яку Юда залишив, щоб іти туди, куди йому належало».

И помолились: — Господи, Ты знаешь сердце каждого; укажи на одного из этих двоих, кого Ты избрал

на это служение: быть Твоим апостолом вместо Иуды, который ушел туда, где ему и место.

І апостоли кинули жереб між двома, й він упав на Маттія. Тож він долучився до одинадцяти апостолів.

Потом они бросили жребий, и жребий выпал на Матфия, который и был причислен к одиннадцати апостолам.

Примечания:

Новый русский перевод

4 [1] — Или: « Однажды, собрав их…»

6 [2] — В те времена Израиль находился под властью римской империи, и народ надеялся, что Христос избавит их от гнета завоевателей. Но Царство, о котором возвещал Иисус, не принадлежит этому миру и устанавливается духовным путем.

12 [3] — Около 1 100 м.

14 [4] — Греч. Мариа́м.

18 [5] — Имеется в виду, что поле было куплено священниками на деньги Иуды, то есть как бы от его имени (см. Мф 27:5-7).

18 [6] — Не совсем понятно, как это описание сопоставимо с тем, что записано в Мф 27:3-10. Возможно, что после того, как Иуда повесился, оборвалась веревка (или сломалась ветка) и он рухнул на землю.

19 [7] — То есть на арамейском языке.

20 [8] — Пс 68:26.

20 [9] — Пс 108:8.

« 21 глава 2 глава »