Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Сучасний переклад → Новый русский перевод

Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!

От Иакова, слуги Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати родам Израиля, рассеянным среди народов. Приветствия!

Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.

Братья, когда вы сталкиваетесь с различного рода испытаниями[1], считайте это великой радостью.

Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.

Вы знаете, что испытание вашей веры вырабатывает стойкость,

Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.

а стойкость должна настолько возрасти в вас, чтобы вы стали зрелыми и цельными, без всяких недостатков.

Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.

Если кому-то из вас недостает мудрости, пусть просит у Бога, Который, не упрекая, щедро наделяет ею всех, — и ему будет дано.

Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.

Но тот, кто просит, должен верить, нисколько не сомневаясь, потому что сомневающийся похож на морскую волну, носимую и разбиваемую ветром.

Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,

Пусть такой человек не рассчитывает получить что-либо от Господа.

бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.

Это двоедушный человек, нетвердый во всем, что бы он ни делал.

Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]

Брат из низшего сословия, на самом деле, может хвалиться своим высоким положением.

А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.

А богатый может хвалиться своим унижением, потому что он исчезнет, как полевой цветок.

Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.

Восходит солнце и своим жаром сушит растение, его цветок опадает, и вся красота исчезает[2]. Так же и богатый человек увянет за своими делами.

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.

Блажен тот, кто, перенеся испытание, выдержит его до конца — он получит венец жизни[3], который Бог обещал всем, кто любит Его.

Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.

Когда вас постигает искушение, не говорите: «Это Бог меня искушает». Бог Сам не может быть искушен злом и не искушает никого.

Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.

Каждого человека искушают его же собственные желания, они увлекают и соблазняют его.

Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.

Затем желание зачинает и порождает грех, а сделанный грех порождает смерть.

Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.

Любимые мои братья, не заблуждайтесь.

Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.

Все добрые и совершенные дары приходят свыше, от Отца светил, у Которого нет ни изменения, ни тени перемены.

Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.

Он Сам по Своей воле родил нас словом истины, чтобы нам быть первыми плодами[4] [5] среди Его созданий.

Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.

Любимые мои братья, поймите: пусть каждый будет склонен скорее слушать, чем говорить или проявлять гнев.

Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.

В гневе человек не может достичь праведности Божьей.

Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.

Поэтому оставьте всякую нечистоту и остаток злобы и в кротости примите насаждаемое слово, которое имеет силу спасти ваши души.

Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.

При этом будьте не только слушателями слова, но и исполнителями его, иначе вы просто обманываете себя.

Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.

Кто слушает слово, но не исполняет его, тот похож на человека, который смотрит в зеркало:

Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.

он посмотрел на себя, отошел и сразу же забыл, как выглядит.

Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.

Но человек, который постоянно вникает в совершенный Закон, Закон, дающий свободу, и поступает согласно ему, не забывая о том, что слышал, будет блажен в своих делах.

Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.

Кто считает себя благочестивым, но не может управлять своим языком, тот обманывает самого себя, и благочестие такого человека бесполезно.

Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.

Чистое и неоскверненное благочестие перед Богом, нашим Отцом, заключается в том, чтобы помогать сиротам и вдовам в их нуждах и хранить себя чистым от этого мира.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [1] — Или: искушениями.

10 [2] — См. Ис 40:6-7; 1Пет 1:24.

12 [3] — Венец жизни. Дар вечной жизни после смерти, но, это может быть и полная, совершенная жизнь здесь на земле.

18 [4] — Первый урожай, первенцы животных и людей в древности считались священными и посвящались Богу (см. напр., Исх 13:1-2; Лев 23:9-14; Чис 3:12; Чис 15:20-21; Втор 15:19−23; Втор 26:1-11). В данном тексте может быть четыре варианта толкования выражения «первые плоды»: 1) верующие в Иисуса Христа — это люди, которые посвящены Богу; 2) последователи Христа являются первыми (хронологически) среди «нового творения» (см. Рим 8:19-21; Откр 21:1-5); 3) первые плоды — это признак будущего урожая, и возможно в этом смысле ранние (первые) последователи Иисуса Христа названы первыми плодами; 4) у верующих в Христа особое положение в глазах Бога. Вполне вероятно, что правильными могут быть сразу несколько из приведенных выше вариантов.

18 [5] — Первый урожай, первенцы животных и людей в древности считались священными и посвящались Богу (см. напр., Исх 13:1-2; Лев 23:9-14; Чис 3:12; Чис 15:20-21; Втор 15:19−23; Втор 26:1-11). Скорее всего в данном тексте это люди, являющиеся первыми (хронологически) среди «нового творения».

« 28 глава 2 глава »