Галатів 1 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Сучасний переклад → Новый русский перевод

Вітання від апостола Павла, не призначеного людьми, ані посланого ними нести Благу Вість. Я апостол владою Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих.

От Павла, Апостола, избранного не людьми и не человеком, а Иисусом Христом и Богом Отцом, воскресившим Его из мертвых,

Разом з усіма братами своїми я шлю листа цього церквам галатським.[1]

и от всех братьев, находящихся со мной, церквам Галатии.

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.

Благодать и мир вам от Бога Отца нашего и от Господа Иисуса Христа,

Він віддав Себе для прощення гріхів наших, щоб визволити нас із того лихого світу, в якому ми живемо. Така воля Бога, Отця нашого.

Который по воле нашего Бога и Отца отдал Себя Самого за наши грехи, чтобы избавить нас от этого века зла.

Слава Йому на віки вічні! Амінь.

Ему пусть будет слава во веки веков, аминь!

Я здивований, що ви так скоро відвернулися від Господа, Який покликав вас благодаттю Христовою, і звернулися до чогось іншого, ніж істинне Благовістя.

Меня удивляет то, что вы ради какой-то иной Радостной Вести так быстро оставили Бога, Который призвал вас благодатью Христа.

Насправді ж це зовсім не Благовістя. Деякі люди заплутують вас, перекручуючи Добру Звістку про Христа.

Но иной Радостной Вести не существует, а просто есть люди, которые смущают вас, желая исказить Радостную Весть о Христе!

І якщо проповідь йтиме від аби кого, навіть Ангела Небесного, але вона суперечитиме тому, про що ми проповідували, то хай той проповідник буде проклятий!

Но если бы даже мы сами или ангел с неба стали возвещать вам не ту Радостную Весть, что мы возвещали вам сначала, то пусть такие вестники будут навеки прокляты!

Говорили ми це й раніше, і тепер я знову повторюю: якщо хтось проповідує вам Благовість, відмінну від тієї, що ви прийняли, то нехай він буде проклятий!

И ещё раз повторяю: мы уже говорили об этом, и вы знаете, что если кто-либо будет возвещать вам что-то противное той Радостной Вести, которую вы приняли, то пусть они будут навеки прокляты!

У людей я шукаю схвалення, чи в Бога? Чи намагаюсь я догоджати людям? Якщо я догоджав людям, то не був би слугою Христовим.

Чье одобрение мне нужно: людей или Бога? Может, вы думаете, что я пытаюсь угодить людям? Если бы я к этому стремился, то я не был бы слугой Христа.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував — не від людей.

Братья, я хочу, чтобы вы знали, что Радостная Весть, которую я вам возвещал, не является чем-то человеческим.

Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її, але Ісус Христос явив її мені.

Я не был научен ей людьми и не получил её от людей, но я получил её через откровение Иисуса Христа.

Ви чули про моє попереднє життя в релігії юдеїв. Ви знаєте, що я жорстоко переслідував церкву Божу, та намагався зруйнувати її.

Вы слышали о моем прежнем образе жизни в иудаизме. Я изо всех сил гнал Церковь Божью и пытался уничтожить её.

У своєму служінні юдейській релігії я випереджав багатьох своїх однолітків, бо був надзвичайно відданий ученню своїх прабатьків.

В иудаизме я преуспевал больше многих моих сверстников. Я был исключительно ревностен, защищая традиции наших предков.

Та Бог, Який вибрав мене ще до мого народження, покликав мене милістю Своєю служити Йому.

Но когда Бог, избравший меня ещё до моего рождения[1] и призвавший меня Своей благодатью, захотел

Коли Всевишній явив мені Сина Свого, щоб я проповідував Добру Звістку про Нього поміж поганами, я не радився ні з ким з людей.

открыть мне Своего Сына, чтобы я возвещал о Нем язычникам, я ни с кем из людей не советовался.

Не ходив я і до Єрусалиму, до апостолів, які вже були обрані до мене. Натомість я подався до Аравії, а потім повернувся в Дамаск.

Я не ходил в Иерусалим, чтобы встретиться с апостолами, призванными до меня, а сразу же пошел в Аравию[2] и затем возвратился в Дамаск.

Після трьох років я пішов до Єрусалиму, щоб познайомитися з Петром. Провів я з ним п’ятнадцять днів.

Потом, через три года, я посетил Иерусалим, познакомился с Кифой[3] [4] и пробыл у него пятьнадцать дней.

І нікого з інших апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.

Я не видел больше никого из апостолов кроме Иакова, брата Господа.

Присягаюся перед Богом, я не брешу про що пишу вам!

Заверяю вас перед Богом в том, что всё, что я пишу вам, это не ложь.

Потім я вирушив до Сирії та Кілікії.[2]

Потом я пошел в области Сирии и Киликии,

Та Христовим церквам, що в Юдеї, я не був відомий особисто.

а христианские церкви в Иудее меня лично тогда ещё не знали.

Вони лише чули, що люди казали: «Цей чоловік, який раніше переслідував нас, зараз проголошує віру, яку колись хотів зруйнувати».

До них лишь доходили слухи о том, что тот, кто раньше преследовал их, сейчас возвещает веру, которую он сам когда-то хотел истребить.

І вони славили Бога через мене.

И они прославляли Бога за меня.

Примечания:

Новый русский перевод

15 [1] — См. Иер 1:5.

17 [2] — Аравия. Имеется в виду государство Набатея, располагавшееся на территории современного Иордана, южной части Израиля и на Синайском полуострове.

18 [3] — То есть с Петром (см. Ин 1:42). Арамейское имя Ки́фа и греческое Пе́трос переводятся как: камень скала.

18 [4] — То есть с Петром (см. Ин 1:42).

« 13 глава 2 глава »